Сприйняття часу залежить від того, на що людина дивиться – дослідження

Сприйняття часу та метод обробки візуальної інформації значною мірою залежить від того, на що саме ми дивимося, пише Nature з посиланням на дослідження вчених із Університету Джорджа Мейсона (США).

У ході експерименту учасники по-різному сприймали час, проведений за розглядом зображення, залежно від того, наскільки воно було великим, захаращеним або таким, що добре запам'ятовується. Крім того, вони найчастіше запам'ятовували зображення, які, як їм здавалося, вони розглядали довше.

Спочатку дослідники створили набір із 252 зображень, які відрізнялися за розміром та кількістю деталей, а потім розробили тести, щоб визначити, чи впливають ці характеристики на відчуття часу у 52 учасників. Наприклад, зображення добре укомплектованої шафи визначалося як менше за розміром, але більш захаращене, ніж зображення порожнього складу. Учасникам показували кожне зображення менше секунди та просили оцінити час, протягом якого їм показували конкретне зображення, як «тривалий» або «короткий».

Під час перегляду великих чи менш захаращених сцен учасники частіше відчували уповільнення часу: їм здавалося, що вони дивляться на картинку довше, ніж насправді. Протилежний ефект – прискорення часу – виникав під час перегляду дрібніших і захаращених зображень.

Дослідники припускають, що візуальний безлад або перевантаження деталями сприймається як щось складніше для навігації та переміщення, а також що це погіршує нашу здатність розпізнавати об'єкти, ускладнюючи уявне кодування візуальної інформації. Це може призвести до «прискорення» часу.

Щоб з'ясувати, чи можуть зображення, які краще запам'ятовуються, впливати на сприйняття часу, дослідники показали 48 учасникам набір із 196 зображень, оцінених нейронною мережею відповідно до їх легкості для запам'ятовування. Учасники не тільки відчували уповільнення часу, коли дивилися на зображення, що краще запам'ятовуються, але і з більшою ймовірністю згадували їх наступного дня.

«Це говорить про те, що ми використовуємо час для збору інформації про навколишній світ, і коли ми бачимо щось важливіше, ми розширюємо наше відчуття часу, щоб отримати більше інформації», – каже когнітивний нейробіолог Мартін Вінер.

Наступним кроком дослідників буде підтвердження отриманих результатів на більшій вибірці учасників та уточнення моделі зорової системи.

Вчені планують використовувати нейровізуалізацію вивчення активності мозку під час тестів на сприйняття. Ціль серії досліджень – з'ясувати, чи можна штучно стимулювати мозок, щоб вплинути на те, як він обробляє інформацію про час.

Читайте також:

Дослідники з Единбурзького університету надрукували на 3D-принтері пристрій, який може тестувати нові ліки замість піддослідних тварин.

Дослідники з Технічного університету Данії розробили систему штучного інтелекту, здатну передбачати смерть людей.

Міжнародна група дослідників з’ясувала, що навіть люди, які ведуть сидячий спосіб життя, можуть запобігти шкідливому впливу сидіння, збільшивши кількість кроків у своєму щоденному графіку.

Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.