Вузька ділянка території на кордоні між Польщею та Литвою, відома як Сувальський коридор, давно привертає увагу військових та політичних аналітиків. Цей маленький географічний «перешийок» став одним із найвразливіших місць на карті європейської безпеки, а його стратегічне значення різко зросло після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Для НАТО це не просто ділянка кордону, а критична точка на карті, яка, за оцінками західних військових експертів, є справжньою «Ахіллесовою п'ятою» Альянсу. Його захоплення могло б мати катастрофічні наслідки, ставлячи під сумнів надійність Статті 5 і всю систему колективної безпеки західного блоку — як мінімум у Європі.
Попри те, що ймовірність прямого зіткнення Росії та НАТО у боях за Сувальський коридор поки що залишається скоріше гіпотетичною, обговорення сценаріїв можливої агресії та аналіз вразливостей коридору давно стали важливою темою як для військового командування західних держав, так і для медіа. Як в західних, так і в українських ЗМІ регулярно пишуть про Сувальський коридор. Наразі ж серед експертної спільноти домінує думка, що Путін, можливо, вже зараз планує захоплення цієї вузької смужки території.
Чи дійсно існує план фактичного вторгнення у НАТО? В чому полягає важливість та вразливість Сувальського коридору? Чи можна ефективного його захистити у випадку агресії? Політичний оглядач UA.News Микита Трачук розбирався в питанні.
План вторгнення РФ у Сувальський коридор: що пише преса
Тема гіпотетичного конфлікту між Росією та НАТО набула особливої актуальності на тлі триваючої агресії Кремля проти України. Британська преса, зокрема такі видання, як The Sun та Daily Mail, вже не вперше публікують детальні аналітичні матеріали, які описують ймовірний сценарій розвитку подій у разі повномасштабної війни Кремля з Альянсом.
Згідно з цим сценарієм, першим етапом конфлікту стануть масштабні кібератаки. Вони будуть спрямовані на порушення роботи критичної інфраструктури та супутників по всій Європі, щоб дезорганізувати комунікації та управління.
За цим послідують масовані ракетні удари. Росія може задіяти сотні далекобійних ракет, не соромлячись завдавати ударів по цивільних об'єктах, аеропортах, морських портах та логістичних центрах по всьому континенту. Мета цих ударів — паралізувати здатність НАТО швидко перекидати війська та ресурси, необхідні для відсічі.
Лише після того, як можливості Альянсу будуть частково нейтралізовані, розпочнеться другий етап — повномасштабна наземна, морська та повітряна операція. Ключовим моментом цього етапу, згідно з аналізом, стане саме захоплення Сувальського коридору.
Ця надважлива тактична операція дозволить Москві повністю відрізати суходолом країни Балтії від НАТО. Зазначимо, що в Москві навіть не приховують подібних планів. Так, російський депутат Андрій Картаполов відкрито заявляв у липні 2025, що ПВК «Вагнер» може захопити цей «нещасний коридор за лічені години».
Подібний аналіз є не просто медійною фантазією, а систематизацією реальних заяв та військових приготувань. Наявність подібного сценарію в російській пропаганді та його публічне обговорення з боку високопоставлених осіб вказує на те, що це ідеологічно обґрунтований та операційно продуманий план Кремля, який є частиною ширшої інформаційної війни та політичного шантажу.
Сувальський коридор: значення і вразливість
Нагадаємо, Сувальський коридор — це вузька смуга території на кордоні між Польщею та Литвою, яка розділяє Білорусь на південному сході та Калінінградську область РФ на північному заході. Цей стратегічно важливий перешийок, названий на честь польського міста Сувалки, яке знаходиться неподалік, має ширину близько 65 кілометрів. Його унікальне географічне положення визначає його роль як однієї з найважливіших і найуразливіших точок на карті НАТО.
До розпаду СРСР та Організації Варшавського договору ця ділянка не мала якогось особливого значення. Однак після того, як Польща та Литва вступили до НАТО, ситуація кардинально змінилася.
Калінінградський ексклав, що раніше був частиною більшого радянського простору, опинився повністю оточений територіями Альянсу. А Сувальський коридор став єдиним сухопутним шляхом, що з’єднує країни Балтії — Литву, Латвію та Естонію — з рештою Європи та НАТО. Захоплення цієї ділянки негайно призвело б до фізичної ізоляції балтійських держав від їхніх союзників, що стало б стратегічною катастрофою для всього Альянсу.
Головна вразливість коридору полягає в його розташуванні: він затиснутий між двома недружніми регіонами — Білоруссю та Калінінградом, де Росія розгорнула значні військові сили. Калінінградський ексклав, зокрема, оснащений передовими ракетними комплексами «Іскандер», які можуть нести ядерні боєголовки, а також системами протиповітряної та протикорабельної оборони, такими як С-400 та «Бастіон».
Крім того, інфраструктура самого коридору є відносно обмеженою. Через нього проходять лише дві основні дороги та одна залізнична лінія. Ця обставина робить його легкою мішенню для блокування, адже достатньо захопити або знищити лише кілька ключових транспортних вузлів, щоб перешкодити будь-якому підкріпленню.
Варто зазначити, що існує певна амбівалентність у аналізі регіону. Хоча коридор сприймається як легкодоступний для атаки, деякі джерела вказують, що його польська частина є горбистою, лісистою та болотистою, що створює сприятливі умови для оборони. Ця розбіжність між пропагандистським наративом про «легке захоплення» та реальними особливостями місцевості свідчить про те, що швидкість розвитку подій залежатиме не лише від сили нападу, а й від готовності західної оборони.
Навіщо РФ Сувальський коридор?
Захопленням цієї території Кремль міг би досягти одразу кількох ключових цілей. По-перше, це дозволило б Москві відрізати Естонію, Латвію і Литву від сухопутної підтримки НАТО, зробивши їх надзвичайно вразливими.
По-друге, захоплення коридору могло б статися настільки швидко, що Альянс не встиг би зібрати достатні сили для відсічі. Цей сценарій поставив би під сумнів не лише здатність НАТО ефективно захищати своїх членів, але й його готовність застосувати Статтю 5, що стало б катастрофою для репутації та існування всього блоку.
По-третє, встановлення контролю над коридором дозволило б Росії відновити свій вплив на східному фланзі Європи та продемонструвати Заходу безпрецедентну рішучість і надалі реалізовувати свою політику військовим та агресивним шляхом.
Існує два основні сценарії, за якими Росія могла б здійснити такий напад. Перший — це гібридний сценарій, який передбачає використання нерегулярних формувань, як-от бійці ПВК «Вагнер», що були перекинуті до Білорусі. Другий, більш радикальний сценарій — це класичний «бліцкриг» із залученням регулярних військ для швидкого удару з боку Білорусі та Калінінграда.
Росія може піти на такий ризик, вважаючи, що НАТО буде побоюватися ескалації — зокрема і ядерної — і вагатиметься з повноцінною відповіддю. Цей підхід є частиною російської доктрини «шантажу ескалацією», яка розраховує на те, що Кремль може швидко досягти своїх цілей і уникнути повномасштабної відповіді.
Захоплення коридору — це психологічний тест на міцність Альянсу. Однак, попри тактичну привабливість, окупація цієї території також створює величезні ризики для самої Росії, оскільки може швидко спровокувати повномасштабну війну в Європі.
В НАТО тим часом чудово усвідомлюють вразливість Сувальського коридору. Загроза з РФ Росії значно посилила їхню рішучість у цьому питанні, змусивши вжити низку активних заходів для зміцнення оборони регіону: посилення військових контингентів, регулярні навчання, модернізація інфраструктури, тощо. Тим не менш, саме ця територія досі залишається потенційно чи не найменш захищеною в рамках усього блоку.
Резюмуючи, Сувальський коридор дійсно є «Ахіллесовою п'ятою» НАТО. Це обумовлено його унікальним геостратегічним положенням: він є єдиним сухопутним шляхом, що з'єднує країни Балтії з рештою Альянсу, і водночас затиснутий між двома територіями, що перебувають під контролем або прямим впливом Росії.
Обмежена інфраструктура та близькість ворожих сил роблять його легкою мішенню для швидкого захоплення, що дозволило б Москві ізолювати Естонію, Латвію та Литву. Такий сценарій став би екзистенційним викликом для НАТО, перевіряючи на міцність статтю 5 та довіру до системи колективної безпеки.
Однак аналіз показує, що і НАТО не сидить, склавши руки. Загроза сприймається серйозно, і Альянс разом зі своїми ключовими членами активно готується до можливої протидії. Посилення військової присутності, модернізація інфраструктури, проведення регулярних навчань та розробка спільних планів оборони є свідченням того, що вразливість коридору активно усувається.
Сувальський коридор — це не просто географічна точка на карті, а символ сучасних викликів, де потенційна військова агресія тісно переплітається з пропагандою та залякуванням. Його вразливість змушує НАТО бути більш згуртованим, рішучим та готовим до будь-яких несподіванок. У кінцевому рахунку, саме це усвідомлення та активні дії з протидії загрозі роблять Альянс сильнішим, перетворюючи потенційну «Ахіллесову п'яту» на шматок, який агресор геть не факт що зуміє проковтнути.
