Свято 27 серпня 2026 — День Пимена Великого: історія святого та традиції
27 серпня за новоюліанським календарем православні християни вшановують пам’ять преподобного Пимена Великого — одного з найвідоміших єгипетських подвижників. Він жив у IV–V століттях, більшу частину життя провів у пустелі та став духовним наставником для багатьох монахів. До наших днів дійшли його короткі настанови про смирення, мовчання, прощення, боротьбу з гнівом і ставлення до чужих помилок.
День пам’яті преподобного Пимена Великого припадає на 27 серпня за новоюліанським календарем. За юліанським календарем ця дата відповідає 9 вересня. У 2026 році 27 серпня припадає на четвер. Цього дня у православних храмах згадують життя та духовний подвиг святого. Пимен Великий належить до так званих отців-пустельників — християн, які залишали звичайне життя та усамітнювалися в пустелі заради молитви й духовної праці.
Його пам’ять відзначають не як окреме народне свято з гучними гуляннями, а як церковний день. Для вірян це насамперед нагода помолитися, відвідати богослужіння та згадати настанови святого. На 27 серпня також припадає пам’ять інших святих, зокрема священномученика Кукші та преподобного Пимена Посника з Києво-Печерських печер. Водночас саме Пимен Великий є одним із головних святих, яких цього дня згадує православний календар.
Ким був Пимен Великий
Пимен народився приблизно у 340 році в Єгипті. Ще в молодому віці він вирішив присвятити своє життя чернецтву. Разом із двома братами, Анувієм і Паїсієм, він вирушив до одного з єгипетських монастирів, де всі троє прийняли чернечий постриг. Брати обрали суворе життя в усамітненні. Вони багато молилися, постили та намагалися якомога менше займатися власними справами й славою. Поступово до Пимена почали приходити інші монахи, щоб отримати від нього пораду.
Його слава як духовного наставника швидко поширилася. При цьому сам Пимен не прагнув популярності. Коли місцевий правитель захотів особисто зустрітися з ним, монах відмовився приймати його, оскільки боявся втратити спокій і смирення. Пимен став одним із найвідоміших старців єгипетської пустелі. Учні записували його відповіді на різні запитання, тому його думки збереглися для наступних поколінь.
Чому його назвали Великим
Ім’я Пимена стало відомим серед монахів ще за його життя. Люди приходили до нього не за красивими промовами, а за практичними порадами про те, як боротися зі своїми слабкостями. Після смерті святого його почали називати Пименом Великим. Це пов’язували не з владою чи становищем, а з його духовним авторитетом, смиренням і тривалим служінням Богові.
За церковним переказом, Пимен прожив близько 110 років і помер приблизно у 450 році. Незабаром після смерті його почали шанувати як святого. Його спадщина складається не лише з розповідей про життя в пустелі. Найбільш відомими стали короткі вислови Пимена, у яких він говорив про повсякденні людські проблеми — гнів, образи, осуд, плітки, гордість і боротьбу з поганими думками.
Чого навчав Пимен Великий
Однією з головних тем його настанов було не засуджувати інших людей. Якось монаха запитали, чи потрібно викривати брата, якщо він зробив щось погане. Пимен відповів, що людині варто пам’ятати про власні помилки, перш ніж звертати увагу на чужі. У церковному джерелі наводяться його слова: «Якщо ми будемо докоряти гріхам братів, то Бог докорятиме нашим гріхам». Ця думка стала однією з найвідоміших настанов святого.
Пимен також багато говорив про гнів. Він вважав, що людина може витримати суворий піст або важку працю, але при цьому не впоратися з власним характером. В одному з переказів монах розповів Пимену про іншого подвижника, який міг не їсти цілий тиждень, але не міг навіть одного дня прожити без гніву. Святий звернув увагу саме на цю суперечність: зовнішня суворість не має великого сенсу, якщо людина не вчиться контролювати себе.
Пимен про молитву та погані думки
Святий також давав поради тим, хто не міг позбутися нав’язливих або поганих думок. Він порівнював їх із вогнем, який може розгорітися в серці людини. За його словами, молитва в такій ситуації подібна до води, якою можна загасити полум’я. Тобто замість того, щоб постійно боротися з кожною думкою, людина має повертати увагу до молитви та добра.
Пимен також наголошував, що важливими є не тільки слова, а й те, що людина носить у своєму серці. Можна багато мовчати, але при цьому постійно засуджувати інших подумки. В одній із його настанов сказано: «Хто говорить заради Бога, той добре робить, і хто мовчить заради Бога, той також добре робить». Для святого головним було не саме мовчання чи розмова, а їхня мета.
Історія про матір Пимена
Одна з найвідоміших історій про святого пов’язана з його матір’ю. Коли Пимен та його брати вже жили в монастирі, вона прийшла туди, щоб побачити своїх синів. Брати не вийшли до неї зі своїх келій. Жінка довго стояла біля монастиря і плакала. Тоді Пимен сказав їй через зачинені двері, що вони зможуть зустрітися в майбутньому житті, якщо вона прийме розлуку в цьому.
Ця історія сьогодні може сприйматися неоднозначно, але в церковній традиції її розглядають як приклад того, наскільки суворим було тогочасне чернече життя. Для пустельників відмова від особистих прив’язаностей була частиною їхнього духовного шляху. Саме тому життєпис Пимена варто сприймати в контексті монашої культури Єгипту IV–V століть, а не як набір звичайних побутових правил для сучасної людини.
Як відзначають цей день
27 серпня віряни можуть відвідати храм і взяти участь у богослужінні. Також цього дня моляться, читають життєпис святого та згадують його духовні настанови. Окремих обов’язкових народних обрядів, пов’язаних саме з Пименом Великим, немає. Цей день має передусім церковний характер.
У родині можна присвятити час спокійній розмові, примиренню та допомозі близьким. З огляду на настанови Пимена, цей день добре підходить для того, щоб спробувати не сваритися, не засуджувати інших і стримати гнів. Також можна зробити добру справу для людини, яка цього потребує. Сам Пимен серед важливих речей називав страх Божий, молитву та добро для ближнього.
Цікаві факти про Пимена Великого
Пимен Великий жив приблизно 110 років, що для тогочасного світу було надзвичайно довгим життям. Він провів багато років у єгипетській пустелі, де став духовним наставником для інших монахів. Його вислови записували учні. Саме завдяки цим записам сьогодні відомі численні короткі настанови святого.
Пимен не любив зайвої уваги та навіть уникав зустрічей із впливовими людьми. Для нього важливішими були тиша, молитва та можливість допомагати тим, хто приходив за духовною порадою. Цікавим є і його ставлення до посту. Пимен сам дотримувався суворої аскези, але іншим не радив просто копіювати його практику. Навпаки, він наголошував, що важливо їсти щодня, але не переїдати.
Його ім’я залишилося відомим завдяки так званим «висловам отців-пустельників» — коротким духовним порадам, які протягом століть передавалися в християнській традиції.
Головна думка дня
Пам’ять Пимена Великого — це не лише згадка про монаха, який жив понад півтори тисячі років тому. Його настанови стосуються речей, які залишаються знайомими й сучасній людині: як не піддатися гніву, не засуджувати інших, контролювати власні слова та вміти визнавати свої помилки.
Тому 27 серпня можна сприймати як нагоду зупинитися та подивитися на власну поведінку. Не обов’язково робити щось складне — іноді достатньо не вступати в конфлікт, не сказати образливого слова або допомогти комусь поруч. У цьому і полягає одна з головних ідей спадщини Пимена Великого: духовна сила людини проявляється не в гучних словах, а в тому, як вона поводиться з іншими.
