Світ планує рятувати льодовик Судного дня
Міжнародні науковці пропонують збудувати підводну бар’єрну систему біля льодовика Туейтса, щоб уповільнити його танення. Проєкт може коштувати понад 80 мільярдів доларів, але він здатний врятувати прибережні міста від катастрофічних затоплень. Цей експеримент – спроба купити час для світу перед лицем кліматичної кризи, пише Daily Mail.
Льодовик Туейтса в акваторії Моря Амундсена за площею співставний із Великою Британією. Він містить стільки прісної води, що її вивільнення може підняти рівень Світового океану на 65 сантиметрів. Основна загроза – не лише глобальне потепління, а й тепла океанічна течія, яка проникає під крижаний масив і розмиває його знизу.
Щоб це зупинити, науковці пропонують встановити «Завісу морського дна» – підводний бар’єр заввишки 150 метрів і довжиною до 80 кілометрів. Конструкція складатиметься з армованої тканини, натягнутої за допомогою плавучих елементів і закріпленої важкою основою на глибині близько 650 метрів. Ідея полягає в блокуванні теплої води та утриманні холодних мас біля льодовика.
Попереднє моделювання 2024 року показало, що в окремих зонах танення можна зменшити у десять разів, проте реальні випробування ще не проводилися. Для тесту планують встановити 150-метрову секцію у фіорді Ramfjorden, а екологи паралельно досліджують можливі наслідки для полярної екосистеми у Mijenfjorden. Вартість проєкту може перевищити 80 мільярдів доларів. Прихильники кажуть, що це менше, ніж потенційні збитки від затоплення прибережних міст, які оцінюються трильйонами. Вже зараз танення Туейтса дає близько 4% глобального підвищення рівня моря.

Проте критики застерігають: така інженерна конструкція може порушити морські екосистеми та відволікати увагу від головного – скорочення викидів парникових газів. Є й технічні сумніви: чи можливо збудувати бар’єр таких розмірів у жорстких антарктичних умовах у стислі терміни.
Дослідження свідчать, що льодовик може бути на шляху до незворотного колапсу – його внутрішня частина лежить на два кілометри нижче рівня моря, що робить його нестабільним. Повне руйнування Туейтса може підняти рівень океану на 1–2 метри, а дестабілізація Західноантарктичного крижаного щита додасть ще кілька метрів у перспективі століть. «Проєкт – це спроба купити час. Питання лише в тому, чи виправданий ризик і чи не стане ця інженерна «завіса» надто пізньою відповіддю на кліматичну кризу», – зазначають науковці.