Гостра політична криза у Молдові є спробою Російської Федерації попередити об’єднання країни з Румунією та схилити Кишинів до укладення федеративного союзу з тимчасово окупованим Придністров’ям. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Андрій Мартинов. «Проєвропейськими себе вважають Демократична партія Влада Плахотнюка та блок ACUM Майї Санду. Однак остання вважає Плахотнюка коррупціонером-олігархом і відмовилася укладати з ним коаліційну угоду після парламентських виборів у лютому. Водночас проросійська Соціалістична партія, на чолі з Ігорем Додоном, до 8-9 червня не готова була домовлятись із ACUM. Однак є підозра, що російський віце-прем’єр-міністр Дмитро Козак переконав Додона домовитися з Санду заради усунення від влади Плахотнюка. Таким чином криза загострилася через те, що Молдова ніяк не може вийти із зачарованого кола корумпованої пострадянської олігархічної політики» «Криза у Молдові розгортається на фоні кризи в Румунії, де президент Клаус Йоганніс домагається засудження лідера Соціал-демократичної партії Лівіу Драгні за корупційні злочини. Запекла боротьба за владу у Бухаресті послабила розмови про прискорення об’єднання Румунії з Молдовою. Однак ЄС зацікавлений у приході до влади в Кишиневі «некорумпованого проєвропейського уряду» Майї Санду, навіть у вигляді коаліції з Ігорем Додоном. Інтерес Росії – підштовхувати Молдову до федеративного союзу з Придністров’ям під гарантії відмови від унії з Румунією. Однак за умов кризи, обидва варіанти є малоймовірними. Натомість адміністрація Трампа була настільки «наївною» у молдовському питанні, що ще у березні посол США в Молдові рекомендував Ігорю Додону створити коаліцію з Владом Плахотнюком, незважаючи на непросту історію їхніх міжособистісних та міжпартійних взаємин. Плахотнюк бачить вихід з кризи у розпуску парламенту і дострокових виборах. Натомість коаліціанти під тиском Європи, хочуть «віджати» силовиків та судові структури у Плахотнюка і подати це як доказ деолігархізації Молдови» «Росія зацікавлена у розблоковці своїх миротворців у Придністров’ї, чого також може домагатися і від України. Станом на початок цього тижня, силовики все ще підконтрольні Плахотнюку, він не зацікавлений у насиллі та сподівається «мирними протестами» домогтися дострокових парламентських виборів у вересні. Україні криза в Молдові загрожує самим фактом її існування, а також тим, що Росія на молдовському кейсі відпрацьовує тактику примусу до федералізації. Аналогічний механізм Кремль може застосувати і щодо України, причому вже до кінця 2019 року»
На думку експерта, загальна причина «двовладдя» у Молдові обумовлена боротьбою за владу між умовно проєвропейськими та проросійськими політичними силами.
співробітник Інституту історії України НАН
Аналітик також переконаний, що політична криза в Молдові є перманентною, просто 8-9 червня сталося її загострення як через внутрішньополітичне протистояння, так і внаслідок зовнішнього втручання Росії, а можливо, і Європейського союзу, який відкрито підтримав проєвропейського прем’єра Майї Санду.
З іншого боку, припускає співробітник Інституту історії України НАН, Ігор Додон розраховує на те, що прискорення виїзду з країни молоді та людей середнього віку, орієнтованих на унію з Румунією і подальший вступ до ЄС, схилить електоральні симпатії населення на користь соціалістів. В цьому аспекті, соціалісти, на думку експерта, також розраховують на підтримку мешканців Гагаузії і частково мешканців Придністров’я із молдавськими паспортами.
У глобальному масштабі Андрій Мартинов вважає «двовладдя», що виникло у Кишиневі, виявом боротьби за вплив на країну ключових геополітичних гравців сучасності – Росії, ЄС та Румунії.
Експерт також не виключив, що технологію федералізації Молдови шляхом визнання тимчасово окупованого Придністров’я, Кремль найближчим часом може застосувати і щодо України.
Нагадаємо, 24 лютого 2019 року у Молдові відбулися парламентські вибори. Волевиявлення відбулося за змішаною системою: 50 депутатів обрали за партійними списками, 51 – за мажоритарними округами. У багатомандатному окрузі Партія соціалістів здобула 31,15%, проєвропейський блок ACUM – 26,84%, керівна Демократична партія – 23,62%, партія «Шор», чиєю ідеологією є боротьба за права нацменшин – 8,32%.
Після виборів Конституційний суд країни ухвалив постанову, за якою президент зобов’язаний розпустити парламент і призначити дату дострокових виборів, якщо упродовж трьох місяців після оголошення результатів виборів, парламент не зможе сформувати новий уряд. Згідно з документом, тримісячний термін закінчувався у ніч на 8 червня.
Однак сформувати вчасно коаліційний уряд не вдалося і 8 червня Конституційний суд Республіки тимчасово відсторонив від посади президента Ігоря Додона та призначив виконувачем обов’язки глави держави чинного прем’єр-міністра Молдови Павла Філіпа. З дозволу суду, Філіп розпустив парламент і призначив дострокові парламентські вибори на 6 вересня.
Уже після рішення КС два ідеологічних супротивники «демократів» – проросійська Партія соціалістів Молдови і проєвропейський блок ACUM – підписали угоду про коаліцію, розділили посади спікера парламенту й голови уряду й обрали прем’єр-міністром лідера проєвропейської партії «Дія і солідарність» Майю Санду. Парламент також ухвалив декларацію про визнання Молдови «захопленою державою». В документі повідомлялося про анулювання змішаної виборчої системи і висловлювався вотум недовіри Конституційному суду через його незаконні рішення, які суперечать законодавству.
Таким чином у країні склалося двовладдя з двома урядами і новою парламентською більшістю.
У Європейському союзі заявили про готовність співпрацювати з новим урядом. Обережні заяви в дусі підтримки нової влади, зробили також у США і НАТО.
11 червня Ігор Додон заявив, що скасував підписаний Павлом Філіпом у статусі в.о. президента указ про розпуск парламенту.
Демократична партія не визнає легітимність нової більшості, коаліції та уряду. В Кишиневі відбулися протести, організовані партією під керівництвом її глави – найбагатшого громадянина Молдови, олігарха Владислава Плахотнюка. Мітингувальники вимагають виконання рішення Конституційного суду та проведення дострокових парламентських виборів у вересні.
