Трамп прагне до нового світового порядку з поділом на сфери впливу між трьома імперіями, — NYT

Президент США Дональд Трамп все чіткіше демонструє прагнення трансформувати глобальний устрій у бік поділу світу на сфери впливу. Це нагадує політику імперій XIX століття, а ідеї глави США викликають занепокоєння у Європі та Азії. 

Про це повідомив у своїй статті журналіст Едвард Вонг для The New York Times.

Стратегія Трампа щодо війни росії проти України, зацікавлення Південною Америкою, Гренландією та Панамським каналом, а також риторика у спілкуванні з Китаєм і росією викликають тривогу як у Європі, так і в Азії.

Нещодавно Трамп запропонував план врегулювання війни, який, за оцінками експертів, вигідний насамперед Кремлю: він допускає збереження російського контролю над частиною окупованих територій України та одночасно передбачає американський доступ до її ресурсів — фактичний перерозподіл країни за імперською логікою.

Від ультимативної вимоги припинення вогню росією президент США відмовився, а його прихильність до путіна та сумнівне ставлення до НАТО посилили побоювання європейців щодо надійності США як союзника.

Професорка міжнародної політики Моніка Даффі Тофт своєю чергою зазначила, що лідери на кшталт Трампа, путіна чи Сі Цзіньпіна прагнуть до «уявного минулого», де великі держави ділили між собою території слабших. На її думку, риторика про «велич" часто маскує спроби відновити контроль над регіонами.

Попри заяви соратників Трампа про те, що той «не має цілісного бачення світового порядку» і Вашингтон не симпатизує концепції сфер впливу, на практиці дії Трампа, а зокрема наміри придбати Гренландію, приєднати до США Канаду або створити в Латинській Америці щось на кшталт місця утримання депортованих, свідчать про протилежне.

Аналітики вважають, що в своїй зовнішній політиці Трамп поводиться так, ніби веде переговори між «великими гравцями», які домовляються між собою, — США, Китай та росія.

Позиція щодо Трампа щодо Тайваню також викликає сумніви — попри юридичне зобов’язання підтримувати острів, Трамп схильний до позитивних заяв на адресу лідера КНР Сі Цзіньпіна, і це викликає побоювання у тайванських і американських чиновників, чи не почне він вагатися у питанні підтримки Тайваню, яка є обов’язковою згідно із законом, ухваленим Конгресом.

Трамп заявляв, що хоче укласти угоду з Китаєм, але чи стосуватиметься вона лише тарифів, чи також охопить питання Тайваню та військової присутності США в Азії — поки неясно, додав журналіст.

«Пекін дуже хоче великої угоди зі США щодо сфер впливу. І його першочерговий фокус — це Тайвань», — сказала Юнь Сун, аналітикиня з питань Китаю у вашингтонському аналітичному центрі Стімсона.

Під час візиту Рубіо до Суринаму у нього запитали, чи обговорювалося у адміністрації Трампа створення сфер впливу, зокрема у Азії. 

Рубіо, який дотримується більш традиційних поглядів на зовнішню політику, ніж Трамп, у відповідь запевнив, що Сполучені Штати зберігатимуть свої військові альянси в Азії.

«Ми не говоримо про сфери впливу. Сполучені Штати — це індо-тихоокеанська нація. У нас є відносини з Японією, Південною Кореєю, Філіппінами. І ми продовжимо ці відносини», — сказав він.

Заступник глави Пентагону Елбридж Колбі під час слухань у Сенаті прямо заявив, що Тайвань «не становить екзистенційний інтерес» для США, та підтвердив лише загальний намір Вашингтона протидіяти впливу Пекіна.

 «Найважливіше для США — не допустити регіонального домінування Китаю», — сказав він.

Президент США Дональд Трамп, який раніше неодноразово висловлював симпатію до росії та її лідера, нині змінює свою позицію щодо володимира путіна.

Президент США Дональд Трамп серйозно розмірковує над скасуванням усіх обмежень, запроваджених під час президентства Джо Байдена, що стосуються українських ударів по території росії.