Підготовка військовослужбовців ЗСУ за кордоном певний час була одним з трендів.
Це регулярно демонстрували в новинах: як готують наших бійців в закордонних навчальних центрах. Але зараз з'ясувалося, що фактично бійців готували до війни, яка була колись, до війни минулого. А зараз війна змінилася. Зараз ми бачимо війну, де вирішальну роль грають безпілотні системи.
І тут наші партнери майже безпорадні — в сенсі того, що в них нема того досвіду, який є в армії України або Росії. Тому масова підготовка бійців за кордоном зараз не має сенсу, враховуючи те, що підготувати піхотинця чудово можуть і наші інструктори. А це та частина війська, яка більше за всіх потребує мобілізаційного ресурсу. Саме там найбільші втрати, саме там необхідно постійно поповнювати бойові бригади.
Але є такі чутливі системи, як ППО, РЕБ, фахівці по обслуговуванню техніки, тощо. Скоріше за все, їх продовжують готувати за кордоном, адже це штучні фахівці, які завжди будуть, саме враховуючи технічні особливості, наприклад, західних систем ППО. Таких спеціалістів треба готувати там, тож вони і надалі навчатимуться за кордоном.
Стосовно побоювань про те, чи не стали європейці якось вразливі до загрози прильотів по навчальним центрам. Ну, цього не було раніше, і навряд чи буде зараз. Не треба шукати чорну кішку в темній кімнаті, особливо коли її там нема. Не думаю, що щось може прилетіти просто зараз по полігону в Німеччині чи Британії. У європейців навряд чи є такий страх.
Але є прагматизм нашого Генштабу, який чудово розуміє, що зараз немає сенсу готувати піхоту для бойових частин в тих країнах, які не мають реального досвіду сучасних бойових дій. А от, повторюся, операторів ППО, пілотів, технічних спеціалістів — їх, впевнений, і надалі готуватимуть саме за кордоном.
Андрій Золотарьов