У Білорусі ліквідували кришталевий завод зі 130-річною історією

Один із найстаріших промислових об’єктів Білорусі — Борисівський кришталевий завод імені Ф. Е. Дзержинського — офіційно ліквідовано. Рішення було ухвалено Економічним судом Мінської області наприкінці жовтня. 

Про це повідомляють білоруські ЗМІ. 

Підприємство, яке пропрацювало понад сто років — ще з часів Російської імперії та Радянського Союзу, — стало жертвою боргів і управлінської політики режиму Олександра Лукашенка. Ліквідацію, як зазначає видання, відкладали понад десятиліття, щоб розрахуватися з численними боргами, накопиченими за останні 20 років.

Історія заводу почалася 1895 року, коли його заснував Берка Кабаков, багатий купець-лісоторгівець Мінської губернії. Через кілька років після фінансового краху підприємство перейшло до інженера Вільгельма Краєвського, який до того працював на знаменитому Дятківському кришталевому заводі на Брянщині.

За Краєвського борисівський кришталь став відомим у світі, ставши справжнім trade mark білоруського виробництва. Після революції 1917 року підприємство було націоналізоване, а у незалежній Білорусі на початку 1990-х завод залишався одним із флагманів галузі.

З приходом Олександра Лукашенка почався занепад підприємства. Жодне з рішень щодо його перепрофілювання не дало результатів. Як і багато інших промислових об’єктів у країні, завод працював у боргах, а підтримка з бюджету лише тимчасово відтерміновувала крах.

2009 року на тлі програми імпортозаміщення намагалися запустити виробництво медичних ампул і флаконів, однак невдало: під час перезапуску пошкодили скловарну піч, а після ремонту так і не змогли забезпечити якість скла. Підприємство опинилося у фінансовій ямі.

2013 року було відкрито справу про банкрутство, а завод розділили на дві юридичні особи — «Борисівський кришталь» та «Белмедскло». Перше підприємство ліквідували у 2021 році, а друге доживало до офіційного кінця вже у 2025-му.

Більшість боргів — майже 62 млн білоруських рублів — вдалося погасити за рахунок продажу майна. Решту заборгованості — близько 4,5 млн рублів — покрили передачею кредиторам акцій «Белмедскла».

Під час ліквідації постало питання: що робити з виробництвом ампул для шприців, яке все ж було освоєне.

У відповіді державного холдингу «Белфармпром», оприлюдненій у суді, зазначено, що у 2025–2027 роках потреба білоруських фармпідприємств в ампулах становитиме близько 28,3 млн штук. Водночас на складах заводу-банкрута вже було 168,9 млн штук ампул — запасів вистачило б на 17 років вперед.

«Що дозволяє провадити господарську діяльність без участі Виробничого республіканського унітарного підприємства „Борисівський кришталевий завод імені Ф. Е. Дзержинського“», - йдеться у документі холдингу. 

Цей висновок фактично став вироком підприємству, яке понад століття було гордістю білоруської промисловості.

Нагадаємо, у Білорусі деякі банки вводять зміни щодо кредитів. Так, у «Белгазпромбанку» ставки за споживчою позикою перевищили позначку 20%.