У Чехії готують закон про «іноагентів»
У Чехії представники владної коаліції готують законопроєкт, який передбачає обов’язкову реєстрацію організацій та осіб, що мають зв’язки з іноземними структурами.
Про це повідомляє Ceske Noviny.
У програмній заяві уряду зазначається, що планується створити публічний реєстр субсидій для некомерційних організацій, які отримують фінансування з державних бюджетів. Для структур, що займаються політичною діяльністю та отримують кошти з-за кордону, пропонують запровадити обов’язок відкрито повідомляти про таке фінансування.
Законопроєкт має стосуватися діяльності у публічній, політичній, медійній, освітній або академічній сферах, яка може впливати на громадську думку. Він передбачає реєстрацію як фізичних, так і юридичних осіб.
Іноземними зв’язками у документі пропонують вважати діяльність на користь іноземного суб’єкта, а також консультативну, аналітичну, комунікаційну, медійну чи освітню діяльність у співпраці з ним. Водночас закон не має застосовуватися до медіа, створених відповідно до законодавства Чехії, якщо їхня діяльність фінансується за рахунок комерційних доходів на ринкових умовах.
Представники правозахисних і громадських організацій вже розкритикували ініціативу. Директорка Amnesty International Чехія Люсі Лаштікова заявила, що документ може ускладнити роботу неурядового сектору та нагадує російський закон про «іноземних агентів».
У благодійній організації People in Need також висловили занепокоєння. Її речник Томаш Урбан зазначив, що через міжнародну діяльність організація автоматично підпадатиме під дію нового закону, що може вимагати розкриття інформації про співробітників і створити ризики для їхньої безпеки в країнах із високим рівнем загроз.
Автори законопроєкту наголошують, що подібні механізми існують у низці демократичних країн, зокрема у США, Ізраїлі та Австралії, і що ініціатива спрямована на підвищення прозорості.
Водночас критики зауважують, що подібні норми застосовуються і в росії. У грудні минулого року Конституційний суд Словаччини скасував схожий закон, визнавши, що він стигматизує організації через їхні міжнародні зв’язки, а аналогічний закон в Угорщині був раніше скасований Судом ЄС.
Проти ініціативи виступили і деякі політики. Лідер партії «Мери та незалежні» Віт Ракушан закликав уряд відмовитися від підготовки такого закону, а голова «Піратської партії» Зденек Гржиб попередив, що нечіткі формулювання можуть дозволити тиск на правозахисні, наукові та освітні організації. Колишній міністр закордонних справ Ян Ліпавський назвав законопроєкт «божевільним і імпульсивним».
