У ЄС знову заговорили про санкції проти патріарха Кирила
У Європейському Союзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти патріарха Російської православної церкви Кирила, якого вважають одним із публічних прихильників війни проти України. Раніше ці спроби неодноразово блокувала Угорщина, але після політичних змін у Брюсселі з’явилися очікування, що ситуація може зрушити з місця, пише The Telegraph.
У Євросоюзі знову підняли питання можливого включення патріарха Російської православної церкви Кирила до санкційних списків. Про це пише The Telegraph, посилаючись на джерела, які вказують: після політичних змін в Угорщині з’явився шанс переглянути підхід, який роками блокувався в ЄС.
Кирил уже давно фігурує в політичних і санкційних дискусіях як одна з найбільш суперечливих постатей. Він публічно підтримував дії Кремля, називаючи повномасштабну війну проти України “священною війною”, а також раніше вихваляв режим Путіна. У Брюсселі його розглядають як одного з духовних і публічних союзників російської агресії.
Попри це, спроби запровадити проти нього санкції протягом останніх років не мали успіху. За даними журналістів, щонайменше 14 разів це рішення блокувала Угорщина, аргументуючи свою позицію захистом релігійних свобод. Саме це фактично зупиняло включення Кирила до загальноєвропейських санкційних пакетів.
Тепер ситуація може змінитися, оскільки в Києві та частині європейських столиць розраховують на новий політичний баланс у ЄС. Українська сторона прямо заявляє про намір знову винести це питання на рівень санкційних переговорів у Брюсселі.
Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк наголосив, що мова йде не лише про окремі персоналії, а про ширшу систему впливу. “Це одне з питань, яке я маю намір детально опрацювати – йдеться про олігархів і патріархів, які тривалий час залишалися поза списками через впливових прихильників”, – зазначив він, додавши, що рішення варто переглянути.
Кирила також пов’язують із багаторічною підтримкою політики Кремля та ідеологічним супроводом війни проти України. Після 2022 року він неодноразово виступав із різкими заявами, виправдовуючи дії російських військових і закликаючи до підтримки армії.
Окрему увагу в розслідуваннях приділяють ролі Російської православної церкви за кордоном. У різних країнах Європи фіксували випадки, коли церковні об’єкти розташовувалися поблизу стратегічних військових або інфраструктурних об’єктів, що викликало підозри спецслужб щодо можливого використання таких структур у розвідувальних цілях.
Попри це, Кирил уже перебуває під санкціями низки країн, зокрема Великої Британії, Канади, України та Австралії. Однак на рівні ЄС рішення досі не ухвалене через політичні розбіжності між державами-членами.
У Брюсселі також уважно стежать за змінами політичної ситуації в Угорщині, яка раніше послідовно блокувала розширення санкційних списків. Водночас останні голосування в ЄС, зокрема щодо фінансової підтримки України, свідчать про поступове послаблення позицій проросійського вето.
Аналітики вважають, що подальший розгляд санкцій проти Кирила залежатиме від того, чи зможе ЄС зберегти єдність у наступних пакетах обмежень, адже будь-яке рішення потребує консенсусу всіх країн-членів.
За даними української розвідки, Росія за чотири роки витратила близько 130 мільярдів доларів на те, щоб обходити західні санкції та закуповувати заборонені товари.
Офіційний Пекін під час засідання Ради Безпеки ООН висловив позицію щодо необхідності політичного врегулювання війни в Україні
