У Фінляндії досліджують салаку на мілководді Ботнічного моря — YLE News
Інститут природних ресурсів Фінляндії розпочав пілотне дослідження чисельності салаки на південно-східному узбережжі Ботнічного моря. Науковці проводять ехолокаційні обстеження та дослідницькі тралення, щоб врахувати рибу, яка може мешкати на мілководді біля узбережжя.
Як повідомляє YLE News, велике дослідницьке судно Aranda працює переважно на глибинах понад 40 метрів. За словами провідного науковця Ярі Райтаніемі, через це молоді особини салаки, які можуть триматися прибережних мілководь, могли не потрапляти до попередніх оцінок запасу. Під час першої ночі ехолокації на глибині 20 метрів виявили багато риби, однак провести там тралення не вдалося через нерівне дно.
Дослідження мілководдя
Для обстеження прибережних ділянок використовують дослідницьке судно Aurelia, яке може проводити ехолокацію на мілководді. На дещо більшій глибині траулер виловив салаку, кільку та корюшку. Райтаніемі вважає, що поєднання даних експедицій Aranda з дослідженнями біля берега за допомогою менших суден дасть змогу точніше оцінити фактичний стан запасу салаки.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Вплив на квоту 2028 року
Оцінка запасу впливає, зокрема, на обсяг дозволеного вилову салаки. Рибалки критикували квоти, оскільки підозрювали, що вони можуть ґрунтуватися на занизькій оцінці чисельності риби. За словами Райтаніемі, результати нинішнього дослідження можуть позначитися на квоті не раніше ніж у 2028 році.
Обстеження мілководних районів триватиме цього тижня. Після цього Aranda вирушить у двотижневу експедицію до центральної частини Ботнічного моря, на південь від Аландських островів і до Фінської затоки. Визначення віку досліджуваної салаки, як очікують, завершать наприкінці зими, а першу оцінку запасу розглянуть на зустрічі з оцінювання рибних запасів Балтійського моря у квітні.
У 2021–2022 роках салака в Ботнічному морі голодувала: було багато худих рибин, а великі особини гинули та значною мірою зникли з району. Згодом запас почав відновлюватися, однак ехолокаційні спостереження впродовж нинішнього десятиліття суттєво коливалися. Однією з можливих причин таких змін дослідник назвав те, що молоді риби, які тримаються узбережжя, не фіксувалися під час попередніх обстежень.
