У коаліції Мелоні зростають розбіжності щодо продовження допомоги Україні – Bloomberg
Урядова коаліція Італії на чолі з прем'єр-міністеркою Джорджією Мелоні дедалі більше розходиться в думках щодо того, чи варто країні продовжувати постачати допомогу Україні, та що робити із замороженими активами рф.
Як пише Bloomberg, 4 грудня партія «Ліга», яка входить до коаліції, заявила, що заморожені активи росії в Євросоюзі мають бути повернені москві. Міністр закордонних справ Антоніо Таяні відхилив цю заяву, підкресливши, що зовнішню політику Італії визначають він і Мелоні.
У центрі суперечки стоїть питання, чи продовжить уряд постачати допомогу Києву у 2026 році. Це рішення має бути ухвалене до кінця року, але голосування відклали, незважаючи на те, що Мелоні дала зрозуміти, що декрет про підтримку України буде затверджено, назвавши затримку «логістичним питанням».
Розбіжності виникають на тлі складнощів у ЄС щодо того, чи використовувати заморожені російські активи для допомоги Україні. Більшість коштів зосереджена у Бельгії, яка виступає проти їх використання через надмірні юридичні та фінансові ризики.
Цього тижня Таяні вперше натякнув, що Італія призупинить участь у програмі НАТО з постачання американської зброї Україні, назвавши це «передчасним» на тлі триваючих мирних переговорів.
Міністр оборони Гвідо Крозетто з партії Мелоні «Брати Італії» спробував зняти напруженість, зазначивши, що «Ліга» завжди підтримувала рішення уряду про допомогу Україні. Мелоні прийшла до влади наприкінці 2022 року та дотримувалася проукраїнської позиції. З початку війни Італія підготувала 12 пакетів допомоги для України на суму понад €2,5 млрд.
Європа демонструє слабкість, оскільки США та росія ведуть прямі переговори щодо долі України.
Уряди країн Європейського Союзу висловлюють невдоволення позицією Бельгії, яка вимагає надто масштабних фінансових гарантій на випадок, якщо Росія подасть позов через використання 140 млрд євро заморожених активів РФ для надання позики Україні.
Серед європейських партнерів формується розуміння, що Україні, можливо, доведеться піти на територіальні поступки, щоб досягти миру. Хоча у Брюсселі це публічно не обговорюють, в Європі зростає відчуття безсилля щодо власної ролі у мирному процесі.
