У Литві знову внесли законопроєкт про репродуктивне здоров'я

У вівторок до парламенту Литви знову внесли законопроєкт про репродуктивне здоров'я, який викликав нову дискусію щодо доступу до абортів, витрат на охорону здоров'я та репродуктивних прав.

Законопроєкт, поданий депутаткою від Соціал-демократичної партії Біруте Весайте, передбачає можливість проведення абортів до 12 тижнів без медичних показань і до 22 тижнів у випадках медичної необхідності, зґвалтування або інцесту. Процедури можуть бути виконані як хірургічно, так і медикаментозно, причому медикаментозні аборти будуть доступні за запитом через дистанційну медицину. Всі витрати покриватиме національний фонд медичного страхування.

Законопроєкт також включає положення про безкоштовну психологічну та соціальну підтримку жертв сексуального насильства, а також надає можливість для комплексної освіти з питань сексуальності відповідно до стандартів Всесвітньої організації охорони здоров'я та поліпшення доступу до контрацепції та профілактики інфекцій, що передаються статевим шляхом.

Весайте заявила, що закон відповідає міжнародним стандартам у сфері прав людини та підкреслює репродуктивне здоров'я як невід'ємне право людини.

Однак законопроєкт викликав розбіжності в Сеймі та навіть у керівній коаліції. Ріта Тамашунене, членкиня опозиційної Спілки литовських фермерів і зелених, а також Спілки християнських родин, виступила проти фінансування абортів за рахунок державного бюджету, ставлячи питання про доцільність витрат на особисті вибори громадян.

Агне Шірінскене з фракції Демократи за Литву розкритикувала законопроєкт за те, що він представляє репродуктивне здоров'я як нове поняття, зазначивши, що аборти та статеве виховання вже передбачені чинним законодавством.

Прем'єр-міністр Гінтаутас Палуцкас висловив підтримку законопроєкту, назвавши його ознакою сучасного суспільства, в той час як спікер парламенту Саулюс Скверняліс висловив скептицизм, зазначивши, що питання безкоштовних послуг потребує подальшого обговорення.

Нагадаємо, Литва продовжує тиск на Європейський Союз щодо посилення санкцій проти рф і закликає до введення нового, 18-го пакету обмежувальних заходів.

Також ми вже повідомляли, що Естонія стала першою країною, яка на рівні уряду оголосила про готовність направити своїх військовослужбовців до України у складі сил стримування «коаліції рішучих».