У США не підтримують удари по Ірану навіть серед єврейської громади
Більшість американських євреїв не підтримують військові дії США проти Ірану. Нове опитування показало, що 55% виступають проти, тоді як лише третина — за. При цьому думки сильно розділилися залежно від політичних поглядів, пише The Times of Israel.
Згідно з опитуванням, проведеним компанією Mellman Group серед 800 зареєстрованих єврейських виборців у США, 55% респондентів виступають проти військової операції проти Ірану. Підтримують такі дії 32% опитаних.
Дослідження показало чіткий політичний розкол: республіканці частіше підтримують війну, тоді як демократи — значно критичніші. Така картина загалом повторює настрої серед американців у цілому. Частина опитаних займає проміжну позицію. Близько чверті респондентів заявили, що вони «розриваються між думками», визнаючи, що Іран є загрозою, але водночас не підтримують військовий шлях вирішення.
Також більшість учасників опитування вважає, що президент США Дональд Трамп мав спочатку отримати схвалення Конгресу перед початком війни. Цю думку поділяє навіть частина тих, хто підтримує військові дії.
Приблизно чотири з десяти опитаних пояснюють свою незгоду тим, що війна не має «чіткої причини і зрозумілої мети». Крім того, понад половина респондентів висловили занепокоєння, що спільні дії США та Ізраїлю можуть у довгостроковій перспективі викликати складні питання щодо ролі Ізраїлю та американських євреїв у зовнішній політиці США.
Виконавчий віцепрезидент компанії Майкл Блумфілд зазначив, що результати опитування показують складність настроїв у громаді. «Американські євреї не є однорідними. Є різні погляди, і в цьому випадку вони досить сильні з обох боків, а частина людей вагається», — сказав він.
За його словами, політичні вподобання зараз сильно впливають на позицію людей. «У сучасному політичному середовищі партійність відіграє дуже велику роль. Це видно по всій країні і в різних групах, включно з американськими євреями», — додав Блумфілд.
Загалом результати показують, що навіть у спільноті, яка традиційно уважно стежить за подіями на Близькому Сході, немає єдиної думки щодо війни — і дискусія навколо цього питання лише посилюється.
Також погрози Дональда Трампа вдарити по енергетичних об’єктах Ірану викликали серйозні питання у міжнародних юристів. Експерти сумніваються, що такі дії відповідатимуть міжнародному праву.
Також, США планують поступово повернути контроль над Ормузькою протокою — одним із ключових маршрутів для світової нафти. У Вашингтоні кажуть, що хочуть гарантувати вільне судноплавство навіть за допомогою військового супроводу.
Банк Ізраїлю погіршив прогноз зростання економіки через війну з Іраном і напружену ситуацію в регіоні. Водночас ключову процентну ставку залишили без змін — на рівні 4%.
Сенатор США Марко Рубіо розповів про внутрішні «тріщини» в іранському керівництві. За його словами, певні групи в Ірані можуть бути готові рухатися новим шляхом, хоча деталі переговорів тримаються в секреті.
Ізраїль відновив бомбардування південних передмість Бейрута та продовжує авіаудари на півдні Лівану. Один із ударів потрапив у армійський блокпост, загинув солдат.
Також президент Лівану Жозеф Аун попередив, що будь-які спроби дестабілізувати країну будуть рішуче зупинені. Влада готова діяти рішуче, включно із арештами та вилученням зброї. Аун підкреслив, що в Лівані ніхто не бажає громадянської війни, і ті, хто спробує скористатися ситуацією, зазнають невдачі.
Іран залишив країну без стабільного інтернету вже другий місяць поспіль. Влада країни продовжує блокувати доступ до всіх соцмереж і багатьох сайтів, а громадяни залишаються майже без онлайн-зв’язку.
Сьогодні Об’єднані Арабські Емірати повідомили про успішне перехоплення 27 дронів і 11 балістичних ракет, які були запущені з Ірану.
Військовий аналітик попереджає, що можливий наступ США на острів Харг, ключовий нафтовий хаб Ірану, може обернутися серйозними втратами. Експерт вважає, що іранські сили готові дати відсіч, а дипломатичні спроби домовитися про мир зараз виглядають передчасними. Острів контролює 90% експорту нафти з Тегерана, і його захист посилено в останні тижні.
Іран звинуватив Ізраїль у нападах на опріснювальну станцію в Кувейті. У заяві військові Тегерану назвали дії Ізраїлю «жорстокими та підлими».
Іспанія заборонила американським військовим літакам, що беруть участь у ударах по Ірану, користуватися своїм повітряним простором. Рішення стосується також доступу до спільних баз.
На півночі Ізраїлю стався новий обстріл з боку Ірану та Хезболли. Двоє людей поранені, один із них у важкому стані. Ударів зазнали кілька населених пунктів на півночі країни.
В Ізраїлі зафіксували зростання нападів і тиску на християн та церковні об’єкти. За рік сталося щонайменше 155 інцидентів — від образ до фізичних атак. Дослідники кажуть: проблема стає системною і впливає на життя цілих громад.
У Хайфі після ракетної атаки Ірану та угруповання «Хезболла» спалахнула пожежа на нафтопереробному заводі. Вогонь зафіксували на відео, яке показали в ефірі ізраїльського телебачення. Наразі невідомо, чи був прямий влучання ракети.
Невеликий острів Харк є ключем до економіки Іран. Саме через нього проходить близько 90% усього експорту іранської нафти. Будь-який удар по цьому місцю може різко загострити ситуацію і вплинути не лише на Іран, а й на світовий ринок.
Наразі чисельність американських військ на Близькому Сході вже перевищує 50 тисяч осіб, що на 10 тисяч більше, ніж зазвичай. Зазвичай у регіоні — включно з Саудівською Аравією, Бахрейном, Іраком, Сирією, Йорданією, Катаром, ОАЕ та Кувейтом — на базах і кораблях перебувало близько 40 тисяч солдатів США.
Сполучені Штати посилюють тиск на Тегеран, змушуючи іранське керівництво шукати шляхи для переговорів на умовах Вашингтона.
Нагадаємо, Трамп заявив, що Іран пропонував йому стати верховним лідером.
Також Трамп заявив про можливість захоплення іранської нафти та острова Харг.
