Учені розшифрували календар сапотеків і кажуть, що він значно старший за аналог народу мая
Вчені розшифрували загадковий символ сапотеків і з’ясували, що він відображав місячний цикл ще понад 2200 років тому. Це відкриття показало, що їхня система обліку часу значно старша за календар майя і була набагато точнішою, ніж вважалося раніше.
Дослідники нарешті розгадали один із найзагадковіших символів стародавньої Мезоамерики — так званий «Гліф W», який десятиліттями не давав спокою археологам. Виявилося, що сапотеки не просто прикрашали камінь символами, а вели дуже точний облік місячних фаз, і робили це значно раніше, ніж вважалося до цього. Про прорив повідомили вчені з Каліфорнійського університету в Ріверсайді, а результати дослідження опублікували в журналі Communications Earth & Environment. Вони проаналізували написи з Монте-Альбана і довели, що цифри біля «Гліфа W» чітко повторюють ритм місячного циклу — приблизно 29,53 доби.
Фактично сапотеки рахували не просто дні, а вечори після появи молодого Місяця, кожен раз фіксуючи, як змінюється його вигляд на небі. Це дозволяло їм точно визначати фазу супутника Землі й пов’язувати її з ритуалами, політичними подіями та календарними циклами.
Як пояснив біохімік Тім Лайонс, у природі цей процес має складну хімічну основу:
«Коли пірит зустрічається з водою, він розпадається. Він розщеплюється на залізо та сірку, утворюючи сірчану кислоту, а також сульфат та інші токсичні метали». Далі, коли такі сполуки потрапляють у воду й взаємодіють з киснем, вони буквально «іржавіють», утворюючи помаранчеві відтінки, які й дають назву сучасним «іржавим річкам» у різних дослідженнях клімату.
Важливо, що сапотеки не відмовлялися від своїх основних календарів — 260-денного ритуального та 365-денного цивільного року. Вони просто додали ще один рівень вимірювання часу, який прив’язував події до реального руху Місяця. Сам символ «Гліф W» вперше знайшли ще у 1928 році, але його значення довго залишалося загадкою. Тепер же вчені довели, що він позначав конкретні етапи місячного циклу, а не ритуальні чи абстрактні календарні дати, як вважалося раніше.
Завдяки цьому відкриттю стало зрозуміло, що сапотекські написи датуються періодом між 496 і 221 роком до нашої ери. Це приблизно на 857 років раніше, ніж перші відомі місячні записи у цивілізації майя. «Це не був місячний календар у сучасному розумінні. Вони просто додали третій рівень обліку часу», — пояснюють дослідники.
Окремо науковців здивував і сам принцип організації часу: доба у сапотеків, ймовірно, починалася не опівночі, як зараз, а близько полудня. Це дозволяло точніше узгоджувати спостереження за Місяцем і фіксацію подій. У підсумку дослідники дійшли висновку, що сапотеки були значно більш розвиненими астрономами, ніж вважалося раніше. Вони не просто дивилися на небо, а створили складну систему, яка пов’язувала космос, релігію та політику в єдину логічну структуру.
І головне — це відкриття повністю змінює уявлення про розвиток календарів у давній Мезоамериці, показуючи, що інтелектуальні системи обліку часу з’явилися там набагато раніше, ніж вважалося до цього часу. Про це пише видання Arkeonews.
В Єрусалимі археологи знайшли гігантський тунель невідомого призначення – відео
В Італії під час будівництва автомагістралі робітники натрапили на залишки стародавнього святилища, яке датується V століттям до нашої ери. Унікальну знахідку зробили поблизу міста Понсо, що розташоване приблизно за 72 кілометри від Венеції. Після виявлення артефактів на місці негайно розпочали масштабні археологічні дослідження.
