Учені зробили прорив у розробці першої в історії вакцини проти вірусу Епштейна - Барр

Команда вчених з Медичного науково-дослідного інституту QIMR Berghofer в Австралії зробила значний прорив у розробці першої в історії вакцини проти вірусу Епштейна - Барр, який викликає інфекційний мононуклеоз.

Про це інформує ScienceAlert.

Зазначається, що вчені змогли розробити вакцину, спрямовану на лімфатичні вузли мишей, які відповідають за функціонування імунної системи організму.

«Вакцина не тільки виробляла сильні, довготривалі антитіла та Т-клітини для боротьби з вірусом Епштейна - Барр, але й індукувала особливий вид імунітету, що захищає від росту пухлин, асоційованих з вірусом. Блокуючи активність вірусу на ранній стадії, препарат запобігає вторинним проблемам, таким як запалення мозку, що може призвести до розсіяного склерозу», - розповідають вчені.

Вони вказують, що цього вдалося досягти завдяки поєднанню антитіл і Т-лімфоцитів.

«Антитіла зв'язуються з небажаними хвороботворними мікроорганізмами і знищують їх, тоді як Т-лімфоцити безпосередньо знищують ці патогени і допомагають координувати захисні сили організму», - пояснюють вчені.

Клінічні випробування вакцини можуть початися вже у 2024 або 2025 році.

Вірус Епштейна - Барр належить до сімейства вірусів герпесу і може передаватися через слину. Ним інфіковані щонайменше 95% населення планети. Оскільки здебільшого зараження відбувається у ранньому віці, вірус не спричиняє серйозних наслідків та залишається в організмі людини до кінця життя.

Проте, якщо інфікуватися пізніше, наприклад, у підлітковому віці, то вірус може спричинити мононуклеоз (залозисту лихоманку) та підвищити ризик розвитку розсіяного склерозу та певних видів раку горла та носа.

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) доставив в Україну 190 тис. доз вакцини БЦЖ (бацила Кальметта-Герена) проти туберкульозу, а також 60 тис. доз комбінованої вакцини для профілактики кашлюка, дифтерії, правця, гепатиту В та гемофільної інфекції типу b (ХІБ).