Україна і Молдова провели консультації щодо кризи у Придністров'ї

Глава уряду Молдови Павло Філіп і спеціальний представник України з придністровського врегулювання Віктор Крижанівський 12 червня провели переговори.

Як повідомляється на сайті прем'єр-міністра Молдови, сторони обговорили придністровський конфлікт у контексті політичної кризи в Молдові. Вони також обмінялися думками про політичну ситуацію в Молдові. Сторони відзначили, що нинішня політична криза потенційно може дестабілізувати безпеку регіону.

В ході переговорів було відзначено важливість підтримки конституційного ладу в Молдові і відзначили, що для подолання політичної кризи в країні необхідний діалог між політичними силами за столом переговорів.

Нагадаємо, 24 лютого 2019 року у Молдові відбулися парламентські вибори. Волевиявлення відбулося за змішаною системою: 50 депутатів обрали за партійними списками, 51 – за мажоритарними округами. У багатомандатному окрузі Партія соціалістів здобула 31,15%, проєвропейський блок ACUM – 26,84%, керівна Демократична партія – 23,62%, партія «Шор», чиєю ідеологією є боротьба за права нацменшин – 8,32%.

Після виборів Конституційний суд країни ухвалив постанову, за якою президент зобов’язаний розпустити парламент і призначити дату дострокових виборів, якщо упродовж трьох місяців після оголошення результатів виборів, парламент не зможе сформувати новий уряд. Згідно з документом, тримісячний термін закінчувався у ніч на 8 червня.

Однак сформувати вчасно коаліційний уряд не вдалося і 8 червня Конституційний суд Республіки тимчасово відсторонив від посади президента Ігоря Додона та призначив виконувачем обов’язки глави держави чинного прем’єр-міністра Молдови Павла Філіпа. З дозволу суду, Філіп розпустив парламент і призначив дострокові парламентські вибори на 6 вересня.

Уже після рішення КС два ідеологічних супротивники «демократів» – проросійська Партія соціалістів Молдови і проєвропейський блок ACUM – підписали угоду про коаліцію, розділили посади спікера парламенту й голови уряду й обрали прем’єр-міністром лідера проєвропейської партії «Дія і солідарність» Майю Санду. Парламент також ухвалив декларацію про визнання Молдови «захопленою державою». В документі повідомлялося про анулювання змішаної виборчої системи і висловлювався вотум недовіри Конституційному суду через його незаконні рішення, які суперечать законодавству.

Таким чином у країні склалося двовладдя з двома урядами і новою парламентською більшістю.

У Європейському союзі заявили про готовність співпрацювати з новим урядом. Обережні заяви в дусі підтримки нової влади, зробили також у США і НАТО.

11 червня Ігор Додон заявив, що скасував підписаний Павлом Філіпом у статусі в.о. президента указ про розпуск парламенту.

Демократична партія не визнає легітимність нової більшості, коаліції та уряду. В Кишиневі відбулися протести, організовані Демократичною партією під керівництвом її глави – найбагатшого громадянина Молдови, олігарха Владислава Плахотнюка. Мітингувальники вимагають виконання рішення Конституційного суду та проведення дострокових парламентських виборів у вересні.