Український центр у Брюсселі закрився після майже чотирьох років роботи
Комітет у справах біженців «Українські голоси», який працював у єврокварталі Брюсселя, на початку місяця був змушений закрити свої двері для відвідувачів.
Про це повідомляє видання Euractiv.
«Найбільший український громадський центр у Брюсселі після майже чотирьох років роботи закрив свої двері після повідомлення про виселення від державної регіональної служби Брюссельського столичного регіону», — пише видання.
Рішення ухвалили на тлі тривалої політичної невизначеності в регіоні, який протягом 613 днів залишався без обраного уряду. У цей період тимчасова адміністрація вирішила скоротити фінансування центру в межах ширшої бюджетної економії.
Восьмиповерхова будівля перебуває у приватній власності, однак витрати на її утримання покривав Брюссельський столичний регіон, який передав приміщення центру. Річний бюджет організації становив близько 800 тисяч євро, а щомісячні витрати — приблизно 30 тисяч євро, включно з податками та комунальними послугами.
«У нас немає таких грошей», — сказав Павло Кошка, координатор Комітету.
У листі про виселення майже не було пояснень причин рішення, хоча там і визнавався «беззаперечний успіх» роботи центру.
За словами Кошки, власники будівлі були б «раді залишити нас, а не залишати будівлю порожньою та продовжувати сплачувати з неї податки».
Це вже третій переїзд організації. Наразі нових приміщень у її розпорядженні немає.
Центр, відкритий у березні 2022 року після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, став важливим майданчиком підтримки для тисяч людей, які прибули до Бельгії в межах Директиви ЄС про тимчасовий захист.
Загалом він надав допомогу не лише українцям — до 2025 року послугами скористалися понад 51 000 осіб. Центр пропонував психологічну підтримку українською мовою, мовні курси, юридичні консультації щодо статусу тимчасового захисту, а також культурні та спортивні заходи й підтримку дітей.
«Ми не розглядаємо цей проєкт просто як роботу, це справді другий дім для нас. Це не просто будівля», — додав Кошка.
Нова адміністрація Брюсселя, яка працює з 14 лютого 2026 року, технічно має повноваження скасувати рішення про виселення, зазначили в організації. Там додали, що вже звернулися до ключових посадовців із проханням про термінові зустрічі.
«Новий уряд не є проактивним, ми надіслали їм багато листів», — сказав Кошка.
Станом на зараз відповіді немає, а подальша доля Комітету залишається невизначеною. «Нам потрібно шукати нову будівлю та нову фінансову підтримку», — підсумував він.
Раніше управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН, UNHCR) визначило фінансові потреби для підтримки українських біженців у 2026 році на рівні 614 млн доларів, що на 23,6% менше, ніж було заплановано на 2025 рік (803,6 млн доларів).
