Унікальні споруди з кісток мамонта, знайдені під Києвом, створені у Льодовиковий період
Археологи підтвердили, що споруди з кісток мамонтів, виявлені поблизу села Межиріч, датуються періодом між 18 323 та 17 839 роками до нашої ери, що відповідає часу після Останнього льодовикового періоду.
Ця "кісткова архітектура" демонструє високу адаптивність давніх громад, які перетворювали рештки гігантських тварин на надійні захисні споруди, розповідає Live Science.
Ці унікальні житла, ймовірно, використовувалися давніми мисливцями для виживання в екстремальних умовах льодовикового періоду та були зведені з черепів і великих кісток, доповнених дерев'яним каркасом, покритим шкурами або березовою корою.
Залишки незвичних будівель були виявлені поблизу села Межиріч, розташованого приблизно за 110 кілометрів на південний схід від Києва. Під час розкопок, що тривали з 1966 по 1974 рік, археологи знайшли скупчення кісток мамонтів, викладених у специфічному порядку, що нагадував структуру будинку.
Хоча наукова спільнота загалом погодилася з версією про житлове призначення знахідок, точний час їх створення залишався дискусійним. Попередні оцінки давали досить широкий діапазон – від 19 000 до 12 000 років тому.
Співавтор дослідження, професор археології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Павло Шидловський, пояснює особливості конструкції.
Фундамент формували черепи та великі трубчасті кістки мамонтів, вертикально вкопані в землю. Ймовірно, існував дерев'яний каркас, вкритий шкурами дрібних тварин або березовою корою. Зверху, на даху, розміщували бивні та великі плоскі кістки, які слугували тягарцями та захищали конструкцію від сильних вітрів.
Усередині такого житла, за оцінками Шидловського, могло мешкати від п'яти до семи осіб. Приміщення використовували для різних видів діяльності: виготовлення крем'яних знарядь, обробки шкур та розбирання туш дрібних тварин.
Розкопки, що тривали з 1966 по 1974 рік, виявили, що споруди мали специфічну структуру, схожу на будинки. Нещодавнє дослідження з використанням нових методів датування показало, що найбільша споруда могла використовуватися протягом приблизно 429 років, що вказує на її функціональність як тимчасового прихистку, а не постійного поселення. Археологи відзначають, що це свідчить про високу адаптивність давніх людей.
Однак, фахівці закликають до обережності, оскільки для повної верифікації результатів необхідно провести додаткові радіовуглецеві аналізи, що дозволить отримати більш точну хронологію використання цих давніх споруд. Такі дослідження допоможуть краще зрозуміти життя людей у той час на території сучасної України.
Біотехнологічна компанія з Далласа Colossal Biosciences оголосила про створення Консультативного комітету з відродження вимерлих тилацинів Тасманії. Тилацин - широко відомий як тасманійський вовк. Це вищий хижак, що мешкав на Тасманії, в Австралії і Новій Гвінеї, повідомляє Newsweek.
Нагадаємо, компанія Colossal Biosciences об'єдналася з Мельбурнським університетом для реалізації амбітного проекту щодо повернення давно зниклих видів.
Вчені повідомили, що вперше їм вдалося відновити РНК з висушеної шкіри і м'язів тасманійського тигра, який вимер більше століття тому.
