Це вже дев’ятнадцятий понеділок цього року.
У москві 9 травня таки провели парад. І вся історія навколо нього вийшла значно яскравішою за сам захід. путін настільки нервував через можливі удари, що звертався до Трампа з проханням вплинути на Зеленського. І це вже саме по собі звучить як поганий анекдот. росія вже багато років розповідає всім про «другу армію світу», а перед головним парадом країни раптом починає просити Україну гарантувати спокій.
Зеленський не відмовив Трампу. Він видав офіційний указ президента України, в якому фактично «дозволив» провести парад у москві на червоній площі та наказав у цей час не проводити жодних дій ЗСУ в цьому районі. І тут я мушу визнати: ви всі знаєте, як я ставлюся до Зеленського, але це був тролінг абсолютно космічного рівня. Український президент офіційним указом дозволяє провести парад у москві. Настільки абсурдну ситуацію навряд чи зміг би вигадати навіть найдосвідченіший політтехнолог.
А далі був сам парад. До москви підтягнулося «міжнародне величчя». Лаос, Малайзія, Монголія, М’янма. Окремою колоною пройшли військові КНДР — уперше в історії парадів на червоній площі. І тепер історикам, мабуть, доведеться терміново переписувати книжки про Другу світову війну, щоб нарешті належно оцінити вирішальний внесок Лаосу у взяття Берліна та героїчну роль північнокорейських військових у боротьбі з нацизмом. Ще трохи — і ми дізнаємося, що без Монголії та М’янми перемога у 1945 році взагалі була б неможливою.
Фіцо до москви теж дістався. Щоправда, добирався він так, ніби намагався скласти найдивніший маршрут Європою під час страйку Ryanair: з обльотами, пересадками та пошуком країн, які все ж погодяться пропустити літак на парад до путіна.
І окрема насолода — фото з трибун. Шойгу, Медведєв, інші високопоставлені персонажі російської влади сиділи з такими кислими обличчями, ніби їх не на парад привели, а викликали давати пояснення в податкову. путін теж не виглядав людиною, яка святкує тріумф.
У результаті весь світ побачив не «велич росії», яку, як завжди, намагався намалювати кремль, а приниженого карлика, навколо якого зібрався весь цей «цвіт» міжнародної політики.
Після коронавирусу будь-яка новина про новий вірус автоматично викликає у людей паніку. І це легко зрозуміти. Світ занадто дорого заплатив за ту пандемію, щоб тепер спокійно реагувати на подібні заголовки.
Саме тому історія з хантавірусом на круїзному лайнері MV Hondius так швидко розлетілася по медіа. На борту захворіли люди, троє пасажирів померли, судно відправили на карантин. А ще з’ясувалося, що частина пасажирів до моменту офіційного підтвердження діагнозу вже встигла залишити лайнер. І цього вистачило, щоб соцмережі почали розганяти нову «майбутню пандемію».
Але тут важливо не впадати в паніку і хоча б дочитувати новини далі заголовка. Хантавірус — це не коронавирус. За даними ВООЗ та епідеміологів, зараження найчастіше відбувається через контакт із продуктами життєдіяльності гризунів. Наприклад, коли людина вдихає пил у приміщеннях, де були миші чи щури.
І головне — цей вірус не передається від людини до людини. А це принципово змінює ситуацію. Саме тому фахівці наразі не говорять про ризики нової глобальної пандемії.
Тому зараз точно не варто скуповувати ліки, бігти шукати «термінові вакцини» чи влаштовувати апокаліпсис у коментарях. А ось нормальна обережність нікому не завадить. Якщо йдеться про старі будівлі, склади, підвали чи інші місця, де можуть бути гризуни, краще робити вологе прибирання, а не піднімати пил хмарами.
На тлі всіх цих політичних та вірусних історій світ тим часом упевнено рухається у якесь зовсім нове майбутнє. У Туреччині людиноподібний робот CANIKMAN уперше взяв участь у засіданні міської ради Самсуна. Він був присутній на сесії, відповідав на запитання депутатів і взаємодіяв з учасниками обговорення.
Думаю, багато людей одразу подумали, що працюватиме він, мабуть, краще за частину депутатів. Причому це вже не звучить як фантастика.
Турецька влада пояснює, що робота використовують у STEM-програмах, технологічних майстернях та освітніх проєктах для молоді.
Тобто поки що ніхто не збирається масово замінювати людей роботами у владі. Але сам факт усе одно виглядає дуже символічно. Світ, який ще нещодавно звикав до Zoom-нарад і електронних документів, тепер спокійно дивиться на робота в міськраді.
Якщо чесно, знайти аргументи проти роботів у політиці дедалі складніше. Робот навряд чи крастиме бюджет. Йому не треба влаштовувати дітей за кордон, купувати нерухомість у Дубаї чи будувати корупційні схеми. І документи перед голосуванням він, найімовірніше, таки читатиме.
До речі, за даними НАБУ та САП, у Верховній Раді України цього скликання підозри у корупційних злочинах вже отримав 41 чинний народний депутат із 423. Тобто майже кожен десятий депутат парламенту. І це ще без урахування тих, хто фігурує у корупційних скандалах, але поки не отримав офіційних підозр. А після «Міндічгейту» кількість таких депутатів цілком може серйозно зрости. І ці цифри показують, що роботи-депутати для України — схоже, єдиний вихід.
Але понеділок почався, і це вже добрий знак.
Галина Хейло
