В ЄС виникли проблеми з відмовою від російських нафти й газу
Європейський Союз стикається з труднощами у виконанні плану щодо повної відмови від російських нафти та газу. Країни блоку недостатньо інвестують у диверсифікацію енергопостачання, розвиток відновлюваної енергетики та модернізацію електромереж.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Євросоюз поступово скорочує закупівлі російських енергоносіїв.
Зокрема, санкції практично зупинили імпорт російської сирої нафти морським шляхом, а частка Росії в газовому імпорті ЄС скоротилася з 45% до 12%.
Водночас аудитори наголошують, що програма відмови від російської енергетики «зазнає труднощів» саме в момент, коли енергетична безпека Європи знову опинилася під тиском через загострення ситуації на Близькому Сході.
Однією з головних проблем залишається наповнення газових сховищ перед опалювальним сезоном.
Наразі сховища ЄС заповнені приблизно на 67%, тоді як на аналогічному етапі минулого року цей показник становив майже 80%.
Експерти попереджають, що недостатній рівень запасів може спричинити різке зростання цін на газ узимку.
Додатковим ризиком стане запланована на 1 січня 2027 року повна заборона імпорту російського скрапленого природного газу (LNG).
Європейські аудитори також зазначили, що скорочення залежності від російського газу частково відбулося не лише через політичні рішення. Серед факторів вони назвали м’яку погоду та високі ціни на енергоносії, які сприяли зменшенню попиту.
У зв’язку з цим Європейській комісії рекомендували посилити контроль за виконанням плану з поступової відмови від російської енергетики.
Спочатку Єврокомісія оцінювала, що для повної відмови від російських енергоносіїв буде потрібно близько €300 млрд інвестицій.
Передбачалося, що значну частину цих коштів забезпечить бюджет Європейського Союзу.
Однак наразі держави-члени взяли на себе зобов’язання лише щодо €54,3 млрд.
На думку аудиторів, така різниця може свідчити про одне з двох: початкову потребу в інвестиціях могли оцінити неправильно або країни ЄС не спроможні належним чином реалізовувати заплановані заходи.
У Європейській комісії заявили, що заходи та фінансування ЄС уже сприяли розвитку відновлюваної енергетики та значному скороченню імпорту російського газу.
«Комісія врахує рекомендації Європейської рахункової палати», — заявив представник ЄК.
Водночас ситуація демонструє, що повна відмова Євросоюзу від російських енергоносіїв потребує значно більших інвестицій та системнішого контролю за виконанням запланованих заходів.
Раніше особливий опір планам скорочення імпорту російських енергоносіїв чинили Угорщина та Словаччина.
Минулого року Європейський Союз заявляв про поступову відмову від російського викопного палива, зокрема на тлі закликів президента США Дональда Трампа.
Однак нинішні висновки європейських аудиторів свідчать, що проблема виявилася ширшою, ніж позиція окремих держав. Державам ЄС ще належить забезпечити достатні інвестиції, енергетичну інфраструктуру та альтернативні джерела постачання для остаточного розриву з російськими енергоносіями.
Про це йдеться у висновках Європейської рахункової палати, пише Reuters.
Ціни на нафту 8 вересня продовжили зростання на тлі посилення побоювань щодо затягування конфлікту на Близькому Сході та можливих перебоїв із постачанням енергоносіїв.
Ціни на нафту зросли на тлі посилення напруженості між США та Іраном, що підживило побоювання щодо можливих перебоїв із перевезенням нафти через Ормузьку протоку. Ф’ючерси на Brent станом на 06:30 за Гринвічем 8 вересня додали 1,4% — до 98,5 долара за барель, досягнувши максимуму за шість тижнів. Ф’ючерси на американську нафту WTI також подорожчали на 1,4% — до 94 доларів за барель.
В ОАЕ ключові учасники ОПЕК+ під час онлайн-зустрічі вирішилизалишити без змін політику видобутку нафти на жовтень після шести послідовних щомісячних підвищень.
Альона Шевцова, CEO компанії Sends, модеруватиме панельну дискусію на рівні керівників на 17-му Middle East Banking Innovation Summit (MEBIS 2026), який відбудеться 16–17 вересня в Jumeirah Emirates Towers у Дубаї.
