В Ірані розгортається водна криза

Іран стикнувся з найгіршою водною кризою за останні десятиліття. Офіційні особи попереджають, що Тегеран — місто з населенням понад 10 мільйонів людей — незабаром може стати непридатним для життя.

 

«Якщо до кінця листопада в Тегерані не буде дощу, нам доведеться нормувати воду. І якщо дощу все ще не буде, нам доведеться евакуюватися з Тегерана», — цитує президента Масуда Пезешкіяна 6 листопада напівофіційне інформаційне агентство SNN.ir.

Ставки для клерикальних правителів Ірану високі. У 2021 році нестача води викликала бурхливі протести в південній провінції Хузестан. У 2018 році також спалахнули спорадичні протести, під час яких фермери звинувачували уряд у неправильному управлінні водними ресурсами.

Водна криза в Ірані після спекотного літа є результатом не лише низької кількості опадів. Десятиліття безгосподарності, включно з надмірним будівництвом гребель, незаконним бурінням свердловин і неефективними методами ведення сільського господарства, виснажили запаси, заявили десятки критиків і експертів із водних ресурсів державним ЗМІ останніми днями.

Уряд Пезешкіяна звинуватив у кризі різні фактори, зокрема «політику минулих урядів, зміну клімату та надмірне споживання». Влада водних ресурсів заявила, що понад 70% жителів Тегерана споживали більше за стандартні 130 літрів на день.

Столиця повністю залежить від п’яти водосховищ, які живляться з річок за містом. Але притік різко впав. Бехзад Парса, голова регіональної водної компанії Тегерана, заявив минулого тижня, що рівень води впав на 43% порівняно з минулим роком, залишивши греблю Амір Кабір лише на 14 мільйонів кубометрів — 8% її потужності.

За його словами, водосховища Тегерана, які колись могли зберігати майже 500 мільйонів кубічних метрів, тепер вміщують ледве 250 мільйонів, що означає, що за нинішніх темпів споживання вони можуть вичерпатися протягом двох тижнів.

Тегеран, розгалужене місто з населенням близько 9,1 мільйона жителів, розташоване в провінції з населенням приблизно 14,5 мільйона осіб, значною мірою залежить від гідроенергетики. Але в міру того, як річки та водно-болотні угіддя висохли, виробництво електроенергії різко впало, що змусило деякі електростанції вийти з мережі через відсутність охолоджувальної води. Офіційні особи назвали нестачу води «безпрецедентною».

Енергетична система Ірану залишається сильно залежною від гідроенергії та викопного палива, тоді як сонячна та вітрова енергетика разом становлять лише невелику частку загальної потужності. Санкції, скептицизм інвесторів і десятиліття недостатнього інвестування зупинили зусилля з диверсифікації.

Експерти кажуть, що зв’язок між доступністю води та виробництвом електроенергії стає дедалі очевиднішим, оскільки виробництво гідроенергії падає, а теплові електростанції борються з дефіцитом охолодження.

Криза виходить далеко за межі Тегерана. По всій країні 19 великих гребель — приблизно 10% від загальної кількості в Ірані — фактично висохли. У священному шиїтському місті Мешхед, другому за величиною місті Ірану з населенням понад 4 мільйони осіб, запаси води впали нижче 3%.

Хоча цього разу ще не було жодних ознак протестів через водну кризу, іранці вже перебувають під тиском скаліченої економіки, головним чином через санкції, пов’язані зі спірною ядерною програмою країни.

Боротьба з постійною нестачею води ще більше напружує сім’ї та громади, посилюючи потенціал заворушень, коли клерикальний істеблішмент уже стикається з міжнародним тиском через свої ядерні амбіції. Водна криза набирає обертів по всьому Ірану — від столичних багатоповерхівок до міст і невеликих містечок.

Жахлива гуманітарна криза спостерігається в секторі Гази: сміття та антисанітарія. 

Водна криза у Криму: водосховища наповнені менш ніж наполовину.