В Ісландії відбувся найбільший за півстоліття мітинг проти гендерної нерівності

В Ісландії у вівторок, 24 жовтня, тисячі жінок вийшли на цілодобовий страйк проти гендерної нерівності, нерівної оплати праці в країні та за припинення насильства. До мітингу приєдналася премʼєр-міністерка країни — Катрін Якобсдоттір.

Жінки відмовилися йти на роботу, а також виконувати хатню роботу. Через це зупинилася робота дитячих садків, шкіл, банків, магазинів, де працюють жінки, повідомляє AP.

Премʼєр-міністерка заявила, що теж залишилася вдома у рамках страйку і очікує, що інші колеги в її кабінеті зроблять те ж саме.

«Ми ще не досягли наших цілей повної гендерної рівності, і ми все ще боремося з гендерним розривом в оплаті праці, який є неприйнятним у 2023 році. Ми все ще боремося з гендерним насильством, яке є пріоритетом для мого уряду», — сказала Якобсдоттір журналістам.

Організатори вимагали усунути гендерний розрив в оплаті праці. Для цього пропонували опублікувати зарплати працівників у професіях, де переважають жінки. За їхніми словами, розрив в оплаті праці повʼязаний насамперед із насильством.

Мітинги пройшли по всій Ісландії, найбільший — у столиці, місті Рейкʼявік, де значна частина центру була перекрита для руху транспорту. Як повідомляв ABC News, очікувалося, що в ньому візьмуть участь щонайменше 25 тис. жінок і небінарних людей.

Марш, який пройшов у вівторок, назвали найбільшим з часу першої подібної акції в Ісландії 24 жовтня 1975 року, коли 90% жінок відмовилися працювати, прибирати чи доглядати за дітьми, щоб висловити свій гнів проти дискримінації на робочому місці.