В Італії масове заліснення в Альпах призвело до втрати біорізноманіття

Кампанія з масового висаджування лісів, яку в 1930-х роках за режиму Беніто Муссоліні реалізували в північних Альпах Італії, через майже століття призвела до суттєвих екологічних наслідків. 

Вчені протягом п’яти місяців досліджували території поблизу озера Комо, де в період диктатури масово вирубували природні гірські луки та замінювали їх однорідними лісовими насадженнями.

Результати виявилися показовими:

• у ялинових насадженнях зафіксовано в середньому 7 видів рослин;
• у листяних лісах поруч — 18 видів;
• на природних луках — 37 видів.

Таким чином, різноманіття рослин у штучних лісах скоротилося більш ніж удвічі, а в порівнянні з природними луками — майже у п’ять разів.

Дослідники пояснюють, що ключова проблема полягає у властивостях ялини:

• вона зберігає густу крону протягом усього року;
• створює постійну тінь, яка блокує розвиток підліску;
• хвоя закислює ґрунт;
• сповільнюється кругообіг поживних речовин.

У результаті ґрунт втрачає біологічну активність, а екосистема поступово збіднюється.

Науковці встановили, що так звана функціональна рівномірність екосистеми знизилася приблизно на 30%, що свідчить про втрату здатності лісу ефективно підтримувати природні процеси.

Фактично, як зазначають дослідники, штучні насадження не відновили природну екосистему, а витіснили її різноманіття.

Екологи наголошують, що цей випадок є попередженням для сучасної екополітики, адже значна частина глобальних програм відновлення лісів і надалі базується на висаджуванні монокультур — одного виду дерев.

На думку науковців, такі підходи можуть покращувати кліматичні показники на папері, але не відновлюють повноцінні природні екосистеми.

Подібні дисбаланси фіксуються і в інших регіонах світу, де аграрні та ринкові рішення призводять до надлишку або знищення врожаїв через відсутність попиту, що додатково підкреслює проблему недостатньо збалансованого управління природними ресурсами.