Венесуела послабила позиції Кремля у світі
Падіння Венесуели в хаос шокувало Кремль. Росія втратила важливого союзника у Венесуелі та зазнала удару по стратегії обходу долара. Це ставить під загрозу ресурси для продовження війни і змушує переглядати зовнішньополітичні плани, пише Der Spiegel.
Два тижні після викрадення лідера Венесуели Ніколаса Мадуро Москва досі не оговталася від подій. Мадуро, давній союзник Росії та ключовий член «антизахідного клубу», вважався стабільною опорою зовнішньої політики Путіна. Минулого року він відвідав Росію та стояв на сцені військового параду 9 травня – ритуалу, який у Кремлі вважають майже священним.
Російська нафта останніми тижнями йшла до Індії по $22 за барель – майже втричі дешевше за світову ціну. Це майже продаж за собівартістю, що робить економіку Росії вразливою до будь-яких потрясінь на ринку. За оцінками експертів, ресурси для продовження війни у Росії поступово вичерпуватимуться, проте Путін ще щонайменше два роки зможе вести бойові дії.
Криза у Венесуелі Кремль сприймає не лише як нафтову, а й як фінансову. Заява Дональда Трампа про продаж венесуельської нафти через американські компанії та в доларах серйозно підірвала плани Росії щодо відходу від долара. Москва останні роки просувала стратегію обходу долара, продаючи нафту Китаю за юані та використовуючи «тіньовий флот» для експорту всупереч санкціям. Тепер більшість цих каналів контролюють США.
««Це величезний шок для Кремля, бо Мадуро завжди був ключовим союзником у Венесуелі», – пише Михайло Зигар у колонці для Der Spiegel». Інвестовані Москвою ресурси у режими Уго Чавеса та Мадуро, а також кредити Китаю під поставки нафти, тепер опинилися в руках Вашингтона. Це робить Кремль більш вразливим і змушує переглядати стратегічні плани у зовнішній політиці та економіці.
