Від водія автобуса до президента Венесуели, історія Мадуро
Ніколас Мадуро — президент Венесуели з 2013 року, який пройшов шлях від водія автобуса до одного з найупливовіших політиків у країні. Його правління супроводжувалося економічною кризою, протестами та міжнародними звинуваченнями у фальсифікаціях і порушеннях прав людини. Зараз він опинився в центрі великого міжнародного конфлікту — США заявили про арешт та вивезення його з Венесуели в результаті масштабної операції.
Ніколас Мадуро Морос народився 23 листопада 1962 року в Каракасі, Венесуела. Він виріс у сім’ї середнього достатку, де політика та ліві погляди були частиною повсякдення. Замість класичної університетської освіти він пішов шляхом активізму: почав працювати водієм автобуса та представляти транспортних працівників у профспілці. Це стало його першим кроком у політичне життя.
Мадуро послідовно піднімався щаблями політичної ієрархії: у 1999 році він став членом Національної Конституційної Асамблеї, яка переписала конституцію Венесуели, а згодом — депутатом національних зборів. У 2006 році він очолив Міністерство закордонних справ, представляючи Венесуелу в регіональних альянсах, спробах протистояти впливу США в Латинській Америці та будувати кооперацію з іншими лівими урядами.
Свою найвищу політичну позицію Мадуро здобув у дуже непростий момент для країни. У 2013 році після смерті харизматичного президента Уго Чавеса він очолив уряд як віцепрезидент, а невдовзі переміг на спеціальних виборах, що мали обрати нового очільника країни. З того часу він залишався при владі протягом понад десяти років, попри численні внутрішні та міжнародні суперечки щодо легітимності його правління.
Мадуро був обраний на другий термін у 2018 році, а потім на третій термін після виборів 2024 року, які викликали широкий протест і сумніви з боку опозиції та багатьох країн світу. Офіційні виборчі органи Венесуели присудили перемогу Мадуро, але опозиційні дані показували, що їхній кандидат отримав більше голосів. Цей розрив став однією з причин політичної кризи, що триває вже роками.
За роки свого правління Мадуро зіткнувся з потужними економічними проблемами. Венесуела, країна з одними з найбільших у світі запасів нафти, пережила гіперінфляцію, масову еміграцію населення та глибоку економічну рецесію. За даними ООН, лише з 2015 року мільйони венесуельців покинули країну в пошуках кращого життя.
Міжнародні звинувачення проти Мадуро також є дуже серйозними. США та інші країни звинувачували його режим у порушенні прав людини, фальсифікаціях на виборах та авторитарному управлінні. Додатково, американські правоохоронні органи звинувачують Мадуро у зв’язках з наркоторгівлею і називали його частиною «Cartel of the Suns» — організації, яку США класифікували як терористичну. У 2025 році влада США збільшила винагороду за інформацію, яка може привести до його арешту, до десятків мільйонів доларів.
Напередодні 3 січня 2026 року США заявили про масштабну операцію у Венесуелі, під час якої, за словами Дональда Трампа, Мадуро разом із дружиною було затримано і вивезено з країни. Ця інформація одразу викликала резонанс у світі та відгуки з боку уряду Венесуели, який назвав дії США «військовою агресією» та оголосив надзвичайний стан. Поки що точне місцезнаходження та стан Мадуро не підтверджено незалежними джерелами.
Мадуро неодноразово виступав із критикою на адресу США, звинувачуючи Вашингтон у спробах зміни режиму та захопленні природних ресурсів Венесуели. Він також заявляв про готовність обговорювати боротьбу з наркотрафіком із США, але ці слова часто сприймалися як політичний маневр на тлі постійної напруги між країнами.
Його правління викликає глибокі суперечки всередині Венесуели та за її межами: одні вважають його легітимним лідером країни, інші — авторитарним правителем, який підірвав демократичні інституції та довір’я громадян. У 2025 році, незважаючи на критику, він був інавґурований на третій термін, але далеко не всі країни визнали цей крок.
Нагадаємо, Сполучені Штати Америки успішно провели масштабний удар по Венесуелі та її лідеру, президенту Ніколасу Мадуро, який разом зі своєю дружиною був захоплений і вивезений з країни.
