Війна на Близькому Сході повертає ЄС до російського газу
Війна на Близькому Сході стала серйозним викликом для енергетичної безпеки Європейського Союзу. Попри активний розвиток відновлюваних джерел енергії та значні успіхи сонячної генерації, країни ЄС і надалі витрачають мільярди євро на закупівлю природного газу за кордоном.
За даними аналітиків, сонячна енергетика станом на початок червня допомогла країнам Європи заощадити близько 12,8 млрд євро. Водночас залежність від імпорту викопного палива залишається суттєвою.
Згідно з дослідженням Інституту енергетичної економіки та фінансового аналізу (IEEFA), імпорт скрапленого природного газу до Євросоюзу з березня зменшився на 1,2%, а у Великій Британії — на 20%.
Енергетична аналітикиня Ана Марія Яллер-Макаревич зазначила, що ЄС дедалі більше усвідомлює обмеження стратегії, яка передбачала масштабне нарощування імпорту СПГ після енергетичної кризи 2022 року.
Однак тенденції в країнах Європи суттєво відрізняються. Німеччина збільшила закупівлі СПГ на 72% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Також наростили імпорт Італія та Бельгія.
Після скорочення поставок із Катару через ситуацію навколо Ормузької протоки європейські країни почали активніше закуповувати газ в інших постачальників.
За період із березня по травень:
- імпорт СПГ зі США зріс на 5%;
- з Алжиру — на 11%;
- з Росії — на 25%;
- з Норвегії — на 84%.
При цьому близько 60% усього імпорту скрапленого газу до Євросоюзу забезпечили саме Сполучені Штати Америки.
Попри офіційні плани Брюсселя повністю відмовитися від російських енергоносіїв до 2027 року, статистика свідчить про протилежне. Закупівлі російського скрапленого газу продовжують зростати, що демонструє складність швидкого переходу на альтернативні джерела постачання.
Експерти наголошують, що навіть за умов активного розвитку «зеленої» енергетики та скорочення споживання викопного палива, енергетична безпека Європи залишається вразливою до геополітичних криз та змін на світовому ринку газу.
Про це повідомляє видання Euronews.
Європа знову опиняється в ситуації, коли політика і війна прямо тиснуть на економіку, і цього разу наслідки можуть бути масштабними, адже через різке зростання цін на енергоносії під ударом опиняються одразу ключові галузі виробництва. За оцінками європейських інституцій, ризики настільки серйозні, що ринок праці може втратити до 1,3 мільйона робочих місць уже найближчим часом.
Фактично Європа опинилася в ситуації, де глобальний конфлікт за тисячі кілометрів від її кордонів безпосередньо впливає на робочі місця, зарплати і стабільність цілих галузей, і поки що економісти не беруться прогнозувати, коли цей тиск почне слабшати. Про це повідомляє Reuters.
Нагадаємо, на тлі загострення ситуації на Близькому Сході дисконт на російську нафту марки Urals почав зростати вперше за останній період. Проте, як кажуть експерти, дорога нафта не врятує економіку РФ від сповільнення.
Ціна російської нафти Urals у портах Індії підскочила до рекордних $121,65 за барель.
