$ 41.67 € 43.4 zł 10.33
0° Київ +7° Варшава +2° Вашингтон

Як зарплата українських біженців у Польщі відрізняється від зарплат довоєнних мігрантів

Олег Бесараб 13 Січня 2024 15:41
Як зарплата українських біженців у Польщі відрізняється від зарплат довоєнних мігрантів

Масове прибуття біженців у Польщу негативно відбилося на зарплатах українців загалом.

Про це свідчать данні Національного банку Польщі, які проаналізував аналітичний центр міжнародної агенції з працевлаштування Gremi Personal, пише НВ. Так, в українських біженців, які прибули до Польщі після початку великої війни, удвічі більше шансів отримати зарплату нижчу за середню для українських мігрантів загалом.

У 2023 році зарплата українських громадян у Польщі, як довоєнних мігрантів, так і воєнних біженців, переважно коливалася в діапазоні 3000−4000 злотих (28−38 тис. грн, 1 злотий дорівнює приблизно 9,5 грн). Проте 49% біженців задекларували заробіток менше 3000 злотих, а серед довоєнних мігрантів таких усього 21%.

При цьому, якщо до початку великої війни, в період 2019−2021 років, середня заробітна плата мігрантів зросла приблизно на 38%, то у 2022−2023 роках - лише на 6%.

Відчутна різниця і у спроможності знайти роботу. До повномасштабної війни працевлаштованими були 94% українських мігрантів у Польщі порівняно з 64% мігрантів часів війни.

Нагадаємо, лише 2% українських біженців живе у Польщі в тимчасовому житлі від держави, переважна більшість платить за нього сама.

Більшість працездатних українців, які виїхали через війну до Польщі, працевлаштувалися в цій країні (84%). Майже чверть (27%) працевлаштованих у Польщі біженців знайшли роботу протягом першого місяця після прибуття до Польщі. Ще 34% респондентів повідомили, що знайшли роботу протягом 1-3 місяців після приїзду до Польщі.

Раніше повідомлялося, російське вторгнення в Україну призвело до того, що чверть громадян були змушені залишити свої домівки.

Понад 8 млн українців стали біженцями. З них більш ніж 5 млн подали заяви на отримання статусу тимчасового резидента в сусідніх західноєвропейських країнах. Про це повідомив Уповноважений із прав людини Дмитро Лубінець.