Якщо ЄС не визнає володимира путіна — DW

Європейський парламент закликає не визнавати володимира путіна законно обраним  президентом росії. Який вплив матиме їхня вимога в країнах ЄС?

Цим запитанням задалося німецьке видання DW.

 

путін вперше став президентом росії у 2000 році

7 травня 2024 року відбулася урочиста церемонія інавгурації володимира путіна на посаду
президента російської федерації. Однак законність і спосіб, у який путін був переобраний на п'ятий президентський термін, зазнали гострої критики з боку Заходу.

Верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп  Боррель заявив, що президентські вибори 17 березня 2024 року не відповідали демократичним  стандартам і були «проведені незаконно на окупованих територіях України». За його словами, ці вибори регулювалися «репресивними законами», проходили на тлі переслідування лідерів опозиції, представників громадянського суспільства та журналістів і «під тиском потоку дезінформації, пропаганди та за відсутності доступу до незалежних ЗМІ».

«Було б іронією називати це виборами», - підкреслив головний дипломат ЄС. Але чи означають  ці заяви, що Європейський Союз офіційно не визнає путіна президентом?

Резолюція Європарламенту не є обов'язковою до виконання

Перше, що можна було почути від Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) — це те, що президентство путіна є нелегітимним. 18 квітня під час своєї чергової сесії ПАРЄ закликала країни-члени Ради Європи та Європейського Союзу більше не визнавати путіна легітимним після закінчення його нинішнього президентського терміну і припинити всі контакти з ним, за
винятком контактів у гуманітарній сфері, «спрямованих на досягнення миру». Однак, оскільки  резолюції ПАРЄ мають лише рекомендаційний характер, це офіційно не змінює відносини країн-членів Ради Європи з Кремлем.

Тижнем пізніше Європейський парламент оголосив про аналогічну позицію на рівні ЄС. У своїй  резолюції він також закликав «не визнавати результати президентських виборів на росії легітимними» і обмежити відносини з Путіним питаннями, які «необхідні для регіонального
миру, гуманітарних цілей і прав людини».

Ця резолюція Європарламенту також не є обов'язковою до виконання і тому не має безпосередніх наслідків. Це пов'язано з тим, що за зовнішню політику ЄС відповідає Європейська Рада, в якій ці питання вирішуються головами держав і урядів 27 країн-членів ЄС відповідно до принципу одностайності.

Резолюція Європарламенту юридично не зобов'язує визнати путіна нелегітимним президентом, каже Іонела Марія Чіолан з Центру європейських досліджень імені Вільфріда Мартенса в  Брюсселі. «Однак це має сильний символічний і непрямий ефект, оскільки діє як рекомендація  для Ради і посилає сигнал урядам по всій Європі про те, що партії з усього політичного спектру підтримують цю точку зору», — каже експерт з питань зовнішньої політики.

Продовження контакту з путіним як «правителем»

У міжнародних відносинах не існує чіткої процедури визнання керівника іноземної держави
нелегітимним. Все, що потрібно — це відповідна заява з боку офіційної сторони держави. «Але з
іншого боку, ніхто не закликав його не визнавати і відкликати послів з Москви», — каже Густав Ґрессель,експерт Європейської ради з  міжнародних відносин.

При цьому, однак, ніхто по-справжньому не привітав путіна з «виборами» і не визнав цю
фальсифікацію, каже Ґрессель.

Лише прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан поспішив привітати путіна, за що був  розкритикований Європарламентом. Європарламент вважає, що Орбан «порушує солідарність з  ЄС», визнаючи ці «фіктивні переобрання».



«Формально путін буде вважатися “правителем”, як Олександр Лукашенко у Білорусі», —
підкреслює Ґрессель. Але, на його думку, європейські країни «будуть підтримувати контакт з нинішнім керівництвом російської федерації з тих чи інших причин».

«ЄС потрібні канали зв’язку з Кремлем»

Оголошення путіна нелегітимним лідером було б стратегічною помилкою ЄС із незворотними наслідками для геополітичних цілей Брюсселя, а також для майбутніх рішень щодо припинення війни в Україні – у цьому переконаний Роджер Хілтон зі словацького аналітичного центру GLOBSEC. «Кожен може погодитися, що путін є мерзотною людиною, чия легітимність як президента росії ґрунтується на корупції та шахрайстві. Однак ЄС не може вибирати, з ким йому спілкуватися, а з ким ні», – сказала Хілтон.

Крім того, рішення не визнавати путіна президентом російської федерації суттєво вплине на здатність ЄС вести переговори та просувати питання української безпеки та стабільності на континенті, коли прийде час для переговорів про припинення війни – підкреслює Хілтон, додаючи: «ЄС повинен продовжувати засуджувати дії путіна в Україні та нагадувати європейцям і світу, що, хоча нещодавні результати виборів у росії були нелегітимними, вони не означають розриву бюрократичних відносин з Москвою».

Читайте також

Шо там на болотах: фальшива інавгурація путіна, як і все що там відбувається

Санкції проти Ірану та росії: чи є вони ефективними — DW

⚡️⚡️⚡️Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.