Підсумки тижня: як росія збиралася на війну, хамила в ООН і втратила Вірменію

UA.NEWS 23 Вересня 2022 14:48
Підсумки тижня: як росія збиралася на війну, хамила в ООН і втратила Вірменію

На тижні, що минає, світ попрощався з королевою Великої Британії Єлизаветою II, спостерігав за несподіваним візитом спікера Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі до Вірменії, слухав виступи світових лідерів на Генасамблеї ООН, співпереживав акціям протесту в Ірані і готувався до введення нових санкцій проти рф за референдуми на окупованій частині України, до чого кремль підготував мобілізацію щонайменше 300 тисяч людей.

Інтернет-видання UA.News зібрало інформацію про важливі події, що відбувалися у світі з 19 по 23 вересня 2022 року.

Мобілізація


Вранці 21 вересня 2022 року міжнародний злочинець володимир путін одним своїм підписом під указом розділив історію сучасної росії на періоди до загальної мобілізації на неоголошену війну з Україною та після. Росіяни теж поділилися на тих, хто кинувся із рідної країни за кордон, спробував вийти на акції протесту або мовчки почав збирати речі до армії.

Вже наступного дня Міноборони росії повідомило, що близько 10 тисяч громадян прибули у військові комісаріати самостійно за першу добу проведення часткової мобілізації. А в соцмережах поширювалися відео, як цих мобілізованих благословляли попи і як свіжі солдати пиячили дорогою.

Залишки російської опозиції намагаються підняти людей на протест, оголошений щоденним о 19.00 за місцевим часом. Однак поки що безрезультатно. Навіть у день підписання путіним указу на вулиці 30 міст росії вийшли всього кілька тисяч людей. За старою доброю традицією їх дуже швидко розвезли по поліцейських дільницях, де чоловічій половині відразу виписали повістки на війну.



Єдиний регіон, де щось пішло не так з мобілізацією – Чечня. Тут «великий борець» із нацизмом Рамзан Кадиров вирішив не брати участі у цій кампанії. За твердженням Кадирова, за час війни в Україні участь у бойових діях взяли 20 тисяч чеченців, тому його республіка вже «перевиконала спущений план на 254%». Що це за план, він не уточнив, але додав, що 21 вересня жінки у Грозному спробували провести акцію протесту. В результаті родичів близько 40 мітингувальників було відправлено до України.

Спостерігачі зазначають, що Кадиров і далі відправляв би на забій в Україну представників свого народу якби не обмін «азовців», яких він вважає нацистами, на кума путіна Віктора Медведчука.

Вкрай незадоволений вчорашнім обміном. Навіть сама ситуація для мене загалом незрозуміла. Завжди, коли ухвалювалися бойові чи тактичні рішення, з нами, активними учасниками спецоперації, радилися. А тут…

Рамзан Кадиров

Лідер Чеченської республіки росії


Тому слова про 254% слід сприймати як протест проти такого обміну. Адже ще 15 вересня Кадиров закликав голів російських регіонів не чекати на оголошення кремлем військового стану, провести «самомобілізацію» і відправити на війну в Україну по тисячі добровольців.

Генассамблея


Указ про мобілізацію збігся з вильотом міністра закордонних справ росії Сергія Лаврова на засідання Генасамблеї ООН до Нью-Йорка. Для виступу з високої трибуни туди мав вилетіти російський диктатор володимир путін. Проте у кремлі вирішили цього не робити, а відправити Лаврова. Делегація МЗС росії спочатку мала проблеми з отриманням американських віз, оскільки більшість з апарату цього відомства перебувають під санкціями США. Однак у результаті Лаврову дозволили прилетіти.

Експерти зазначають, що представника кремля не просто так пустили в Америку, щоб у черговий раз почути про «держпереворот» у Києві під час Євромайдану, нацистів в Україні та начебто репресії проти російськомовних українців, що вже не сприймається міжнародною спільнотою.



Висловлюється припущення, що Лаврова хотіли не так послухати, як передати йому чергове послання для путіна, які заходи варто очікувати Москві у разі посилення ескалації в регіоні або застосування ядерної зброї. Друга мета – показати єдність західного світу у боротьбі проти кремлівського режиму.

Лавров особисто не почув виступ лідерів інших країн, оскільки одразу після свого очікуваного «наїзду» на весь світ та Україну зокрема він залишив залу засідань. Однак із преси міг дізнатися, що генсек ООН Антоніу Гутерреш не бачить сьогодні у діях росії натяків на готовність до мирних переговорів.

Я думаю, було б важливим створити умови для досягнення миру відповідно до Статуту ООН, з міжнародним правом, але якщо міркувати реалістично, я думаю, ми все ще далекі від цієї можливості і, ймовірно, буде складним провести прямі переговори між двома президентами

Антоніу Гутерреш

Генеральний секретар ООН


З високої трибуни дії російської влади відкрито засудили також держсекретар США Ентоні Блінкен та голова МЗС ФРН Анналена Бербок. На полях Генасамблеї країни G7 заявили, що не визнають російські псевдореферендуми, які розпочалися на окупованій частині України 23 вересня, та домовилися продовжити санкційний тиск на московський режим.

На Генасамблею прибув навіть прокурор Міжнародного карного суду Карім Хан. Він заявив, що прокурори та судді МКС гарантують - правосуддя переможе над військовими злочинцями.

Картина, яку я бачив і досі, викликає занепокоєння. Я був в Україні тричі та бачив руйнування, злочини, страждання. Коли я їздив до Бучі, тіла, які я бачив, не були фальшивими. Коли я був у Харкові, бомби, що там впали, не були бутафорними. Сьогодні має бути чутно луна Нюрнберга.

Карім Хан

Прокурор Міжнародного карного суду


До речі, 22 вересня за рішенням президента України Володимира Зеленського в Україні було дано старт робочій групі, яка займеться розробкою питання створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочинів росії.

Втрата Кавказу


Поки росія продовжує безглузду війну в Україні, вона втрачає вплив на світовій арені. Зараз можна акуратно говорити, що Кавказ виходить із зони впливу кремля. І це місце займають Штати.

Вірменія довгий час вважалася проросійською країною. Вона виявилася однією з небагатьох, хто не підтримав жодної резолюції ООН щодо територіальної цілісності України із засудженням анексії Криму. І не стала засуджувати напад росії на Україну 24 лютого. А все тому, що в Єревані вірили - росія є гарантом утримання вірменами до 2020 року майже всього Нагірного Карабаху, а після успішного просування військ Азербайджану в 2020 році - хоча б частини, що залишилася.

Але все змінилося 15 та 16 вересня у Самарканді, де пройшов саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС) на тлі вторгнення армії Азербайдану на вірменську територію. Там стало зрозуміло, що з путіна, армія якого програє на полі бою в Україні, поганий гарант. Єреван ще спробував врятувати обличчя путіна – попросив відправити до регіону сили підконтрольної росії Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ). Отримавши замість багнетів… робочу групу для аналізу ситуації, Єреван нарешті розвернувся у бік Заходу.

Рятувати ситуацію прилетіла безстрашна речник Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі. І її дуже тепло зустрів сонячний Єреван.



Пелосі заявила, що представляє весь уряд США, який засуджує "смертоносні атаки Азербайджану" на прикордонну територію Вірменії.

Ми від імені Конгресу рішуче засуджуємо ці атаки, які ставлять під загрозу перспективу мирних угод. Це зазіхання на суверенітет Вірменії. Дії були ініційовані Азербайджаном, і це має бути визнано.

Ненсі Пелосі

Речник Палати представників Конгресу США


Агентство Reuters відзначило, що покладання провини за конфлікт на одну із сторін виходить за межі публічної позиції Державного департаменту США. Раніше тут закликали до припинення вогню, але не називали відповідальних за загострення.

В Азербайджані звинувачення Пелосі викликали шквал обурення. МЗС країни у своїй заяві назвало їх безпідставними та несправедливими. Офіційна версія Баку: Пелосі просто намагається здобути симпатії вірменського лобі в США напередодні проміжних виборів до Конгресу, які відбудуться 8 листопада.



Політологи з Баку думають трохи інакше. «Якщо США вдасться розіграти вірменську карту, це може перетворити на арену військового протистояння також Азербайджан, Грузію, Туреччину. Для нашого регіону це може призвести до серйозної шкоди і вельми сумнівних дивідендів», - написав голова політичного клубу «Південний Кавказ» Ільгар Велізаде.

Однак у матеріалі німецького агентства DW розглядають версію виведення регіону з-під впливу Росії.

«Непрямим підтвердженням такого прогнозу є зустріч держсекретаря США Ентоні Блінкена та міністрів закордонних справ Азербайджану та Вірменії Джейхуна Байрамова та Арарата Мірзояна, що відбулася в Нью-Йорку 20 вересня. І хоча нічого істотного під час цих переговорів не було сказано, аналітики їх сприйняли як свідчення того, що США мають намір повернути собі роль посередника у врегулюванні конфлікту в Карабаху», - повідомляє DW.


Прорив в Ірані


Ще однією неспокійною точкою на планеті став Іран. Тут майже весь тиждень відбувалися акції протесту проти правлячого режиму, каталізатором яких стала смерть 22-річної Махси Аміні. Дівчину в Тегерані 13 вересня затримала поліція моралі за «невідповідний одяг» (вона неправильно носила хустку на голові). Її відвезли до відділення, де Махсі впала в кому від удару по голові і за кілька днів померла в лікарні.



Як повідомляє CNN, іранські протести вражають своїм масштабом, жорстокістю та рідкісним феміністичним характером. Останні демонстрації такого масштабу відбулися в Ірані у 2019 році, після того, як уряд підвищив ціни на газ. Тоді все закінчилося смертю сотень протестувальників та врегулюванням цін на газ.

Наразі учасниці протестів демонстративно скидають хустки та ходять із непокритою головою, що заборонено в мусульманському Ірані з 1980-х років. Одна з жінок на мітингу відрізала своє волосся, що є потужним актом непокори.



22 вересня державні ЗМІ Ірану визнали, що щонайменше 17 людей загинули під час антиурядових протестів, які поширилися по всій країні. За даними правозахисної організації та опозиційних груп в Ірані, протести поширилися з іранського Курдистану, де жила Аміні, щонайменше, у 50 міст по всій країні, включаючи столицю.

Ситуація настільки вийшла з-під контролю влади, що 23 вересня президент країни Ібрахім Раїсі пообіцяв провести ретельне розслідування факту смерті Аміні.

Я поспілкувався з членами її сім'ї та запевнив їх, що ми уважно продовжимо розслідувати цей інцидент, наше першочергове завдання – це забезпечення дотримання прав кожного громадянина

Ібрахім Раїсі

Президент Ірану


Однак поки що рано говорити, що протести можуть призвести до зміни режиму аятоли в країні. Хоча цього тижня пройшла інформація, що Алі Хаменеї помер. На момент підготовки матеріалу офіційного підтвердження не було.

Ірина Ковальчук для UA.News

Читайте також про важливі події, що відбулися з 12 по 16 вересня 2022 року у матеріалі UA.News: «Підсумки тижня: як ЗСУ зіпсували путіну саміт ШОС і як Британія прощалася з королевою»