З 1 січня ЄС стягує плату за вуглецевий слід товарів
З 1 січня в Євросоюзі почало діяти нове «вуглецеве мито» — СВАМ. Воно змушує імпортерів платити за CO₂, який виділяється при виробництві товарів, і прямо вплине на український експорт. Український бізнес мусить сплачувати за вуглецевий слід навіть попри звернення до Єврокомісії про відтермінування, повідомляє Delo.ua.
Європейський Союз запровадив транскордонний механізм коригування вуглецевих викидів на кордоні, який офіційно називається Carbon Border Adjustment Mechanism (СВАМ). Ідея полягає в тому, щоб вирівняти конкуренцію між європейськими виробниками, які вже платять великі гроші за екологічні стандарти, та імпортом із країн, де таких обмежень немає.
«СВАМ — це плата за вуглецевий слід імпортованих товарів, наприклад сталі, цементу чи електроенергії», — пояснюють у ЄС. Тепер імпортери купуватимуть сертифікати, вартість яких відповідає викидам CO₂ під час виробництва товарів. Механізм розробляли ще у 2019–2020 роках, а ухвалили остаточно у 2022-му в межах Європейської зеленої угоди.
Україна намагалася відтермінувати запровадження СВАМ для своїх експортерів. У липні 2025 року Київ подав до Єврокомісії необхідні документи та запит на відстрочку, але станом на 1 січня рішення не ухвалили. Це означає, що українські компанії змушені платити нове мито відразу. За оцінкою Федерації роботодавців України, у 2023 році товари, що підпадають під СВАМ, становили $3,6 млрд експорту до ЄС — близько 10% всього українського експорту. Серед них — електроенергія (78,3% експорту), алюміній (80,7%), чорні метали (82,5%), цемент (86,5%) та добрива (90%).
Економічні наслідки можуть бути серйозними. Уже в перший рік дії обмежень ВВП України може зменшитися на 4,8%, експорт до ЄС — на 7,8%. Податкові надходження впадуть на $2,8 млрд, а близько 73 тисяч робочих місць опиняться під загрозою. Експерти попереджають, що у 2030–2035 роках ці втрати можуть сягнути майже 120 тисяч робочих місць, а бюджет недоотримає $3,6 млрд.
Окрім прямих фінансових втрат, український бізнес стикається з опосередкованими ризиками. Закриття європейського ринку для інших третіх країн може змусити їх шукати нові ринки збуту, і одним із таких потенційних ринків стане Україна. Це додатково тисне на внутрішній ринок та ціни для споживачів. «СВАМ має мотивувати бізнес переходити на чистіші технології, але для України це значний виклик», — коментують у галузевих асоціаціях.
Нові правила європейського імпорту — не лише питання екології, але й серйозний економічний удар по експортно-орієнтованому українському бізнесу, який вимушений буде шукати шляхи адаптації та оптимізації витрат.
