Запаси ракет ППО США скорочуються на тлі війни на Близькому Сході, — The Telegraph
США протягом десятиліть залишалися одним із лідерів у виробництві систем протиповітряної оборони, однак війна на Близькому Сході суттєво виснажила запаси ракет-перехоплювачів. Тепер це може стати проблемою не лише для Вашингтона, а й для його союзників, зокрема України.
Американські системи Patriot і THAAD продемонстрували ефективність проти іранських балістичних ракет.
Водночас боєзапас, який накопичували протягом багатьох років, був значною мірою використаний лише за кілька місяців.
За оцінками, наведеними виданням, під час війни на Близькому Сході США витратили близько двох третин накопичених ракет-перехоплювачів Patriot та 40% запасів THAAD.
Наразі американська промисловість здатна виробляти приблизно 650 ракет-перехоплювачів для Patriot і 96 ракет для THAAD на рік.
Пентагон заперечує наявність критичного дефіциту, однак The Telegraph зазначає, що проблеми з поповненням запасів ракет ППО вже існують.
Системи Patriot використовують 19 країн світу, і майже всі вони залежать від американських поставок.
Тому скорочення запасів у США фактично означає ризик дефіциту ракет-перехоплювачів для союзників Вашингтона.
Японія вже має ліцензію на виробництво ракет Patriot, а Німеччина будує власне підприємство. Водночас їхні виробничі можливості поки значно поступаються американським.
Ситуацію ускладнює те, що Росія, Іран, Китай та Північна Корея збільшують виробництво балістичних ракет.
За даними видання, Китай має близько 3000 балістичних ракет, тоді як Росія здатна виробляти приблизно 120 таких ракет на місяць.
При цьому для знищення однієї балістичної ракети в середньому може знадобитися два ракети-перехоплювачі.
Аналітики наголошують, що проблема із запасами ППО виникла не лише через війну на Близькому Сході. Світові запаси ракет-перехоплювачів і до цього були недостатніми, оскільки загрозу масованого застосування балістики тривалий час недооцінювали.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ситуація кардинально змінилася.
Дефіцит американських ракет ППО вже позначається на союзниках США, передусім на Україні.
Як зазначає The Telegraph, раніше США щороку передавали Києву приблизно 130 ракет для Patriot, але на тлі зростання потреб цього обсягу стало недостатньо.
Лише за перші 10 днів серпня Росія запустила по Україні майже 70 балістичних ракет, із яких вдалося перехопити лише одну.
Водночас країни Перської затоки також збільшують замовлення на ракети-перехоплювачі, намагаючись поповнити власні запаси.
США вже працюють над збільшенням виробництва ракет для Patriot. Минулого місяця виробник цих систем отримав контракт, який має дозволити потроїти обсяги виробництва.
Окремі союзники США також мають власні системи ППО. Серед них Ізраїль, Південна Корея, Франція та Італія.
Однак їхні виробничі потужності обмежені, а масштабування американського та європейського виробництва може зайняти кілька років і потребуватиме значних інвестицій.
Додатковою проблемою залишається дефіцит необхідних компонентів.
Аналітики вважають, що обмежені можливості із забезпечення ракетами ППО можуть впливати не лише на обороноздатність союзників, а й на рішення Вашингтона щодо потенційних військових дій у різних регіонах світу.
Про це пише The Telegraph.
Серед країн Перської затоки зростає розчарування політикою Дональда Трампа щодо Ірану. Арабські та західні чиновники зазначають, що союзники США дедалі більше сумніваються у здатності Вашингтона забезпечити ефективну дипломатію та домогтися стійкого миру з Тегераном.
Раніше США пригрозили Канаді новими торговельними обмеженнями.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що торговельні переговори зі Сполученими Штатами стали «бридкими» після образливих заяв президента США Дональда Трампа. Попри загострення тарифного протистояння та нові погрози щодо мит, Оттава не припиняє переговорний процес із Вашингтоном.
Двадцять п'ять штатів США подали позов до суду проти адміністрації президента Дональда Трампа, оскаржуючи запровадження нових імпортних мит. Позивачі заявляють, що ці обмеження фактично замінили мита, які Верховний суд скасував у лютому.
