Які наслідки чекають українців після підвищення цін на газ заради траншу МВФ

Які наслідки чекають українців після підвищення цін на газ заради траншу МВФ

UA.NEWS
Автор
UA.NEWS
UA.NEWS
Поділитись:

26 липня Кабмін оголосив рішення про продовження ще на місяць – до 1 вересня – дію спецзобов’язання НАК «Нафтогаз України» продавати газ для населення за зниженою «соціальною ціною». Таким чином, поки влада веде переговори із Валютним Фондом, населення залишається ще на місяць у підвішеному стані.

Тим часом, з неофіційних джерел стало відомо про те, що була досягнена домовленість про  виділення чергового траншу. Між тим переговори з МВФ ведуться кулуарно, адже позиція Фонду однозначна: підвищення тарифів для населення – принципова умова для отримання Україною позики у рамках програми EFF (Програма розширеного фінансування). При цьому існує підписаний з МВФ Меморандум, в якому чітко прописана формула для визначення ціни на газ. Не вдаючись до подробиць, які вже були кілька разів викладені, зазначимо,  що це той самий, найневигідніший варіант hub+: спотова ціна за останні 12 місяців на німецькому хабі NCG плюс збитки  на транспортування газу до української ГТС.

За цією формулою тарифи на газ зростуть приблизно на 60%. З моменту останнього підвищення тарифів у травні 2016 року на німецькому хабі NCG середня ціна виросла на майже 40%. Відповідно, кінцева ціна за формулою hub+ за теперішнім обмінним курсом у липні має вирости від 6 958 грн. до 10 259 – 10 945 грн. за тис. м3. Для населення це означає зростання тарифів на газ на 47-57%, і пропорційно зростання цін на тепло, гарячу воду, електроенергію. Цікаво, що у випадку продовження девальвації гривні, ціна ще зросте. Сьогодні ми бачимо, що коїться із курсом долара: якщо він коштуватиме 28 грн., то тариф на газ складатиме 108830 – 11550 грн. за тис. м3.

Звісно, влада озвучила ще два варіанти складання цін, які могли б знизити підвищення тарифу з 60% до 20 – 40%, проте МВФ, судячи із неодноразових заяв його керівництва, займає жорстку позицію: ціна має складатися за затвердженою формулою.

В принципі, ми вже звикли загравати із МВФ, відтягувати час і обіцяти, проте цього разу часу обмаль. Через те, що зросли проблеми із виконанням бюджету: за півроку план з доходів не виконаний на 3,5% (14,9 млрд. грн.), відсутній доступ на зовнішні ринки, отже не фінансується дефіцит державного бюджету, про це красномовно говорить інформація про залишок на казначейському рахунку на 1 серпня – 2 млрд. грн. – це мінімум, починаючи с лютого 2014 року. Як наслідок – затримки фінансування бюджетників, в першу чергу, пенсій. Отже гроші потрібні, як ковток повітря, адже 2 мільярди – це фактично 1 день життя країни. За словами в.о.міністра фінансів Оксани Маркарової, саме «невиконання запланованих на перший квартал запозичень у розмірі 56 млрд. грн. є причиною спорожнілої державної скарбниці».

Таким чином, ми опиняємося між Сціллою і Харібдою. Меседж влади – це підвищення тарифів як «вимушений крок для запобігання економічної катастрофи». З іншого боку – майже в половини українців витрати менше фактичного прожиткового мінімуму, це називається «за межею бідності». Тому будь-яке підвищення тарифів зараз призведе до ще більшого зростання бідності. Хіба це не є економічною катастрофою?

Які ж наслідки? Складемо логічний ланцюжок:

1) якщо будуть прийняті умови МВФ (формула hub+), і буде відповідне зростання тарифів, за субсидією звернуться вже 75% домогосподарств, замість минулорічних 60%. І це буде цілком законно. Як наслідок – додатковий дефіцит бюджету, для якого коштів у казні немає;

2) якщо грошей немає – відмовлятимуть у субсидіях, що ще більше провокуватиме енергетичну бідність населення. До цього вже є прецеденти, адже у цьому році умови отримання субсидій стали жорсткішими, і кількість домогосподарств, що їх отримує, за рік зменшилася майже на 30%;

3) якщо люди не матимуть грошей та субсидій платити за новими тарифами, збільшуватиметься заборгованість населення за житлово-комунальні послуги, яка вже зараз досягла жахаючих розмірів. Так, за останні півтора роки (з кінця 2016 року) заборгованість зросла у 1,8 рази, у грошах – це 36 мільярдів гривень.

4) додамо до цього недосконалість системи ЖКГ, її неадекватне ціноутворення та неефективну інфраструктуру, звісно, все це буде покладено на населення.

У умовах, коли середня пенсія складає 2518 грн., а вартість «комуналки», приміром, за 2-кімнатну квартиру в опалювальний сезон складає 3850 грн., виникає питання, що буде з тими, хто лишиться без субсидії (через бюрократію абощо) у той момент, коли будуть прийняті умови МВФ, і тарифи зростуть більше ніж в половину? А прийняті вони будуть, незалежно від обіцянок нашої влади, адже світ говорить мовою міжнародного права, а не мовою піару.

Михайлина Дворецька

Думка редакції може не збігатися з думкою авторів. 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Автор: UA.NEWS
Фото: YÜKLE.MOBİ
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: