Зміни реального ВВП у 2019 році: фактори економічного зростання та їх поточний вплив

Зміни реального ВВП у 2019 році: фактори економічного зростання та їх поточний вплив

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Зростання економіки України торік залишалося стійким: зростання реального внутрішнього валового продукту (ВВП) сягає 3,2%, дещо уповільнившись у порівнянні з показниками 2018 року (3,4%). У четвертому кварталі 2019 року реальний ВВП зріс на 1,5% у річному вимірі. Про це свідчать розгорнуті показники ВВП за четвертий квартал та в цілому за 2019 рік, опубліковані Державною службою статистики України 20 березня 2020 року.

Варто зазначити, що фактичні темпи зростання української економіки торік відповідали оцінці НБУ, яку регулятор опублікував в Інфляційному звіті за січень 2020 рік (3,3%), зазначають у відомстві.

Ключовим  драйвером залишався внутрішній попит, як споживчий, так і інвестиційний.

Ми вирішили з’ясувати як поточні економічні виклики вплинуть на основні драйвери економічного зростання: внутрішній споживчий та інвестиційний попит, адже фактор COVID-19 стає ключовим впливом на економічне зростання.  За оптимістичним сценарієм у 2020 році від коронавірусу економіка втратить  5% ВВП.

ВВП у 2019 році

Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) у 2019 році у порівнянні з 2018 роком збільшився на 3,2% (рис. 1).

 

Рисунок 1 – Зміна реального ВВП (у % до попереднього року)

Джерело: ДССУ.

У відомстві державної статистики зазначають, у 2019 році номінальний ВВП становив 3 974,6 млрд. грн, а ВВП у розрахунку на одного українця – 94 570 грн.

Споживання домогосподарств та держсектору

Водночас зі зростанням ВВП зросли кінцеві споживчі витрати домогосподарств.  Зростання кінцевих споживчих витрат українців зросли на 11,9% після їх збільшення на 9,3% у 2018 році. Споживання підтримували насамперед значні темпи зростання зарплат і пенсій. Цьому також сприяли досить високі споживчі настрої населення, а також уповільнення інфляції.

Таблиця 1 – ВВП за категоріями кінцевого використання у 2019 році

Джерело: ДССУ.

Водночас споживання держсектору зменшилось на 4,9%, що було зумовлене передусім очікувано стриманою фіскальною політикою в період пікових виплат за зовнішніми зобов’язаннями держави.

Інвестиційний драйвер

Істотним фактором зростання економіки України залишалася також інвестиційна активність. Валове нагромадження основного капіталу збільшилось на 14,2% (табл. 1).

Варто зазначити, що серед причин інвестиційної активності слід  виокремити сприятливі високі ділові очікування бізнесу, покращення фінансових результатів підприємств, ремонтні роботи на окремих заводах, зокрема металургічних, а також активна реалізація бізнесом і державою інфраструктурних проєктів, наприклад, у сфері альтернативної енергетики, а також розбудови доріг.

Протягом минулого року спостерігалося певне уповільнення інвестиційної активності, порівнюючи з показниками 2018 року — з 16,6%, що значною мірою зумовив статистичний ефект високої бази порівняння 2019  року, що в тому числі відображала продаж операторам мобільного зв’язку ліцензій 4G.

Зовнішньоекономічна діяльність

Фізичні обсяги експорту товарів та послуг після несуттєвого зниження у 2018 році торік помітно зросли – на 6,7% (табл. 1). Зростанню сприяли високі показники сільськогосподарського виробництва як у 2019, так і у 2018 році. Також у першому півріччі 2019 року сприятливою для українських експортерів була цінова кон’юнктура на світових ринках. Водночас нарощування об’ємів експорту аграрної продукції та постачання окремих товарів відбулося внаслідок реалізації продукції, виробленої у попередні періоди, що призвело до істотного зменшення запасів, а особливо у другому півріччі минулого року.

У 2019 році зростання імпорту  також прискорилося – до 6,3% у порівнянні з 3,0% у 2018 році. Це зумовлено як більшими обсягами імпорту природного газу в умовах невизначеності щодо нового контракту з «Газпромом» щодо транзиту газу, так і стійким внутрішнім попитом, зокрема на машинобудівну продукцію.

Варто зазначити, темпи зростання імпорту торік поступалися експорту. У результаті від’ємний внесок чистого експорту в зростання ВВП зменшився істотно – до -0,4 в.п. у порівнянні з -2,3 в.п. у 2018 році.

ВВП у розрізі видів діяльності 

У розрізі видів діяльності істотний внесок у зростання ВВП у 2019 році мало будівництво, що відображало високу інвестиційну активність підприємств (табл. 2).

Таблиця 2 – ВВП за видами діяльності у 2019 році

Джерело: ДССУ.

Стійкий споживчий попит підтримував зростання доданої вартості в секторах торгівлі та транспорту. Високими темпами зростав також фінансовий сектор. Черговий рекордний врожай підтримував зростання доданої вартості в агросекторі.

Водночас  промислове виробництво у 2019 році знизилося через несприятливу зовнішню цінову кон’юнктуру та теплу зимову погоду, що, зокрема, негативно позначилося на показниках енергетичного сектору.

Економічні виклики 2020 року та падіння ВВП

Запроваджені  карантинні заходи обумовлюють падіння внутрішнього попиту – ключового драйвера економічного зростання попередніх років.  Члени однієї з найбільших бізнес-асоціації України, «Європейської бізнес-асоціації» («ЄБА»), повідомили, що на час продовженого карантину планують зменшувати зарплати своїм працівникам та частково скорочувати персонал.

Про зменшення зарплати працівникам повідомили 24% компаній-членів асоціації, про скорочення штату — 17%. Ще 6% компаній, які входять до асоціації, планують частково закрити свій бізнес у зв’язку з карантином.

За умов падіння економічної активності спостерігається падіння бюджетних зборів. В наслідок запровадження стану надзвичайної ситуації, падіння податкових та митних надходжень до державної скарбниці, й надалі розширюватиме бюджетний дефіцит. Слід зазначити, що проблема держбюджету спостерігається з початку поточного року доходи загального фонду держбюджету у січні склали 42,6 млрд грн, що менше за розпис на 13,8 млрд. грн.  З доходами у березні показники погіршилися. План митних надходжень недовиконано майже на 12 млрд гривень – 61% від розпису. Загальні надходження від податкових органів і митниці недовиконано на 35% (а це менше близько 30 млрд гривень).

Загальний фонд держбюджету недоотримав близько 31 млрд гривень (від плану – 65,2%). Спецфонд наповнено лише на 64,2%, а надходження від бюджетних установ — на 64%.

За місцевим бюджетам та ЄСВ поки виконано лише 61,3% (планові розбіжності – 9,6 млрд. грн).

Згідно з даними Держказначейства, станом на 25 березня квартальне недовиконання бюджету складає майже 22%, а діра бюджету – понад 51 млрд гривень, що фактично на рівні показників  2019 року.

На відміну від минулих років, коли проблемою доходів бюджету були статті надходження від приватизації майна, джерелом сьогоднішніх проблем є митниця. У березні митниця недовиконала план понад 11 млрд грн, а за три місяці 2020 року — на 26 млрд.

Йдеться про десятки мільйонів доларів, які дозволили б перекрити втрати від зміцнення гривні минулих місяців. Наразі розрив між фізичними та фінансовими товарними потоками складає близько 120 млрд, які поповнили б бюджет у вигляді імпортного ПДВ.

Нагадаємо, в офісі президента підрахували, що країна у 2020 році втратить від коронавірусу 5% ВВП тільки за оптимістичним сценарієм. Однак оцінити економічні втрати наразі складно через невизначеність у майбутньому.

 

загрузка...
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!