$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+16° Київ +14° Варшава +9° Вашингтон

Зайнятість та доходи українців: що впливає на реальну зарплату та ринок праці

Діденко Сергій 11 Листопада 2019 17:30
Зайнятість та доходи українців: що впливає на реальну зарплату та ринок праці

На мікрорівні заробітна плата – це ціна, яка зображує баланс попиту та пропозиції на ринку робочої сили. Попит на робочу силу визначається продуктивністю праці  (досвідченість, рівень кваліфікації та освіти працівника) і цінами на продукцію, що виробляється.

Відтак, не буде помилковим твердження, що заробітна плата є одним із ключових індикаторів економіки. В цьому контексті ми можемо говорити про добрі перспективи та констатувати успіх, зокрема: опитування НБУ бізнесу щодо перспектив економіки, свідчать про позитивні очікування розширення робочих місць та зростання оплати праці; ДССУ повідомляє, що за останні 12 місяців (відносно вересня 2018 року) відбулося істотне  зростання зарплат – на 18,2%.

Але проблема зайнятості наразі залишається актуальною, і ще далеко до її розв’язання. Адже пропозиція робочих місць залежить від багатьох чинників та від заробітних плат на інших ринках робочої сили.

Отже, яким є ринок праці в Україні, та як змінилися доходи українських сімей.

Ринок праці в Україні

Позитивні тенденції та підсумки  у більшості видів діяльності у другому кварталі 2019 року підтримували стійкий попит на робочу силу. У результаті рівень безробіття знизився до 8,4% у с/с вимірі, а рівень зайнятості – зріс до 58,0% у с/с вимірі.

Пропозиція робочої сили також зростала (на 0.6% р/р) всупереч негативним демографічним тенденціям (чисельність населення у віці 15-70 років скоротилася на 0,6% р/р).

В НБУ зазначають, що зростання пропозиції на ринку праці зумовлено здебільшого збільшенням участі населення в робочій силі (до 63,2% у с/с вимірі). Основними чинниками цього були вплив ефекту від збільшення вимог до страхового стажу для призначення пенсії, а також тривале й стійке зростання заробітних плат.

У результаті, за останні кілька років зростала участь у робочій силі насамперед жінок та осіб у віці 50–59 років. Особливістю 2019 року стало збільшення пропозиції праці серед осіб у віці 15–29 років.

Відповідні тенденції можна пояснити як прискоренням зростання економіки, так і розширенням можливостей для працевлаштування молоді з огляду на поширення програм стажування, навчання та практики. Утім, попри зростання пропозиції робочої сили, ринок праці ставав дедалі вужчим: зберігалися складнощі із заповненням наявних вакансій.

Згідно з результатами опитувань підприємств, частка фірм, які зазначили, що брак кваліфікованих працівників обмежує збільшення виробництва, сягнула 34% – максимуму з 2006 року.

По-перше, це пов’язано з невідповідністю професійних та кваліфікаційних вимог працедавців та рівня підготовки пошукачів роботи.

По-друге, це зумовлено диспропорціями між попитом і пропозицією за окремими професійними групами й видами діяльності, у тому числі як наслідок міграційних процесів.

Тенденції трудової міграції

Попри ознаки стабілізації міграційних процесів (згідно з даними Google Trends, зацікавленість населення у пошуку роботи за кордоном у 2019 році послабилася) наявні дані свідчать про зміни в структурі міграції за видами діяльності трудових мігрантів.

Так, у 2018 році – І півріччі 2019 року зросла частка дозволів та заяв на працевлаштування в Польщі у промисловості, транспорті та будівництві (рисунок 1).



Рисунок 1 - Кількість складених заяв та виданих дозволів на працевлаштування українців у Польщі за видами діяльності, млн

Джерело: НБУ, Міністерство праці та соціальної політики Польщі.

Відповідно, це ускладнювало заповнення наявних вакансій на внутрішньому ринку. За результатами опитувань українських підприємств, саме в цих видах діяльності найгостріше відчувався брак робочих рук.

Про подальше посилення диспропорцій на ринку праці свідчили й інші індикатори. Співвідношення кількості вакансій ДСЗУ до чисельності безробітних за МОП сягнуло десятирічного максимуму, наголошують у результатах дослідження  НБУ.

Доходи домогосподарств

Зростання номінальних доходів та реальних наявних доходів у другому кварталі залишалося порівняно високим (15% і 7% р/р відповідно), зазначають в НБУ.

Заробітна плата, одержана в Україні, найбільша складова доходів, зросла на 16% р/р в номінальному вимірі.

Драйвером її зростання залишалися диспропорції між попитом і пропозицією робочої сили. У результаті найвищі темпи зростання заробітних плат спостерігались у видах діяльності, де найгостріше відчувався брак кваліфікованих працівників: промисловості та будівництві.

Натомість у бюджетному секторі зарплати зростали повільніше з огляду на стримане зростання доходів бюджету. Реальна заробітна плата зросла на 9% р/р, що випереджало темпи зростання продуктивності праці (за оцінкою НБУ – 3% р/р).

Це зумовлювало тиск на інфляцію як з боку споживчого попиту, так і з боку виробничих витрат.

Дещо стриманішими темпами, ніж в Україні, зростала оплата праці українців, які працюють за кордоном – на 12% р/р в гривневому еквіваленті. Це пов’язано як зі стабілізацією міграційних потоків, так і з укріпленням гривні. Зростання соціальних допомог та інших поточних трансфертів залишилося високим (12% р/р).



Рисунок 2 - Заробітна плата та пенсія (на початок місяця), % р/р

Джерело: ДССУ, ПФУ, розрахунки НБУ.

З одного боку, прискорилося зростання пенсійних виплат з огляду на осучаснення пенсій в березні та одноразові доплати до них у березні та квітні. З іншого, скорочувались обсяги субсидій через зменшення кількості субсидіантів на тлі зростання інших складових доходів населення та помірного зростання тарифів на послуги житлово-комунального господарства.

Також скорочувались обсяги трансфертів з-за кордону. У третьому кварталі прискорилося зростання пенсійних виплат внаслідок підвищення пенсій особам, які мають повний страховий стаж і невелику пенсію, а також збільшення прожиткового мінімуму з 01 липня 2019 року.

В підсумку зазначимо, дефіцит робочої сили на ринку праці залишився вагомим чинником зростання зарплати в Україні. У результаті в третьому кварталі 2019 року збереглися високі темпи зростання номінальних доходів населення.