Заява «не стріляти у відповідь» – провокація для перевірки реакції суспільства

Заява «не стріляти у відповідь» – провокація для перевірки реакції суспільства

UA.NEWS
Автор
UA.NEWS
UA.NEWS
Поділитись:

Резонансні заяви про необхідність припинити вогонь у відповідь по окупантах на Донбасі та скасувати економічну блокаду ОРДЛО, є промацуванням реакції суспільства на рішення, що межують з капітуляцією. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповіла експерт Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Наталія Беліцер.

В історії з гучними заявами про припинення вогню у відповідь та зняття економічної блокади з тимчасово окупованих територій, експерт звернула увагу на два ключових моменти.

Перший аспект стосується різної подачі інформації про засідання Тристоронньої контактної групи в Мінську 5 червня.

Наталія Беліцер
експерт Інституту демократії ім. Пилипа Орлика
«Вже 6 червня спецпредставник голови ОБСЄ Мартін Сайдік зазначив, що скасувати економічну блокаду запропонували представники ОРДЛО за підтримки російської сторони. Водночас деякі ЗМІ надалі зазначають, що її начебто висунув голова української делегації Леонід Кучма. Така неузгодженість порушує питання: «Чи це була недбалість першоджерела інформації в особі «Інтерфакс-Україна», чи свідома спроба продемонструвати «нову політику» України стосовно окупованих територій?»

Другий аспект стосується виборчої програми партії Володимира Зеленського. Аналітик переконана, що пропозиції «не стріляти у відповідь» були своєрідною провокацією команди чинного президента з метою дослідити реакцію українського суспільства на заяви, що межують з фактичною капітуляцією.

«Програма новоствореної президентом Зеленським партії «Слуга народу», не містить пропозицій припинити війну на Сході за принципом «не стріляти у відповідь». Ця тема відсутня як в економічній та гуманітарній частинах, так і в розділі 3 «Безпека і оборона». В останньому розділі Програми «Національна ідентичність і суспільна злагода», зазначено наступне: «Створимо систему інформаційної реінтеграції мешканців окупованих територій в Україну». Оскільки пропозиції «не стріляти у відповідь» та скасувати економічну блокаду ОРДЛО, спричинили бурхливу негативну реакцію, складається враження, що 5 червня в Мінську відбулися не лише пошуки нових шляхів врегулювання збройного конфлікту, а і своєрідне «тестування» – перевірка суспільства на готовність ухвалювати рішення, які вважаються шляхом до капітуляції»
— Наталія Беліцер,
експерт Інституту демократії ім. Пилипа Орлика

На думку експерта, цілковито ситуація стане зрозумілою після наступного засідання ТКГ у Мінську, що заплановане на 19 червня.

Нагадаємо, 5 червня у Мінську відбувся черговий раунд засідання Тристоронньої контактної групи з вирішення конфлікту на Донбасі. За їх результатами, Леонід Кучма начебто заявив про необхідність прописати у нових домовленостях про «режим тиші» в зоні збройного конфлікту норму «не стріляти у відповідь». На його думку, українські війська не повинні відповідати на «провокаційні обстріли» окупантів, які ведуться з цивільних об’єктів ОРДЛО.

Також Кучма запропонував скасувати економічну блокаду тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей.

Спікер Верховної Ради Андрій Парубій та голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, жорстко розкритикували пропозицію заборонити військам ООС стріляти у відповідь на провокації окупантів.

Після засідання ТКГ у Мінську, на Донбасі загострилися бойові дії. Президент Володимир Зеленський пояснив це тим, що Росія втратила контроль над терористами.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Автор: UA.NEWS
Фото: 112 Україна

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: