Зовнішня торгівля Росії деградує: експорт енергоносіїв падає, залежності від Китаю зростає
За підсумками 2025 року зовнішня торгівля Російської Федерації продемонструвала подальше погіршення на тлі несприятливої цінової кон’юнктури та чинних обмежень.
Про це повідомляє пресслужба Служби зовнішньої розвідки України.
У СЗР зазначають, що ключовими факторами деградації стали падіння світових цін на енергоресурси та квоти на видобуток нафти в межах угод ОПЕК+, які безпосередньо вдарили по головному джерелу валютних надходжень РФ.
Частка паливно-енергетичних товарів у структурі російського експорту скоротилася до 54,9% проти 61,6% роком раніше, що свідчить про послаблення енергетичного сектору.
Додатковим негативним сигналом стало падіння експорту продовольчих товарів і сільськогосподарської сировини на 10,3%, що вказує на втрату позицій навіть у сегментах, які раніше вважалися відносно стійкими.
Скорочення імпорту, за даними розвідки, зумовлене насамперед зменшенням на 8,7% ввезення інвестиційних товарів — машин, обладнання та транспортних засобів. Це прямо свідчить про згортання інвестиційної активності та погіршення перспектив модернізації російської промисловості.
На цьому тлі зростання імпорту товарів широкого вжитку — продовольства (+14,2%) та продукції хімічної промисловості (+2,6%) — має характер вимушеної компенсації внутрішніх дисбалансів, а не ознаки економічного відновлення.
Китай залишається найбільшим торговельним партнером Росії: на нього припадає близько 27% експорту та 45% імпорту, що відповідає показникам 2024 року. Водночас у двосторонній торгівлі з КНР зафіксовано скорочення експорту нафти на 7,6% та вугілля — на 11%, що додатково послаблює позиції Москви навіть на ключовому напрямку.
У СЗР підкреслили, що ці показники відображають поступову та болісну структурну трансформацію російської економіки під тиском західних санкцій. Значне скорочення експорту нафти й газу зменшує валютні надходження та підвищує вразливість федерального бюджету до коливань ринкової кон’юнктури.
Зростання експорту хімічної продукції та металів має обмежений, відновлювальний характер і не здатне компенсувати втрати енергетичного сектору. Водночас падіння імпорту виробничого обладнання стримуватиме оновлення промисловості й затягуватиме економічне відновлення.
Посилення залежності від Пекіна, наголошують у розвідці, закріплює асиметричну модель зовнішньої торгівлі, за якої Китай дедалі більше виступає не ринком збуту, а основним постачальником промислової продукції для Росії.
У Росії змушені визнати, що епоха надприбутків від нафти та газу закінчилася.
Раніше Центральний банк Російської Федерації представив чотири сценарії розвитку економіки рф. Жоден із них не передбачає покращення.
Центральний банк Росії запроваджує жорсткий контроль над ринком криптовалют, забороняючи їхнє використання як платіжного засобу на території країни.
