Російські мільярдери стикаються з безпрецедентним тиском з боку Кремля – Bloomberg

Конфіскація приватної власності, що маскується під «антикорупційні позови», перетворилася на ключовий інструмент Кремля з руйнування старих бізнес-імперій та перерозподілу національного багатства на користь держави та нових, більш лояльних до Володимира Путіна бізнес-груп. 

Яскравим прикладом нової хвилі експропріації стала доля Вадима Мошковича, засновника одного з найбільших аграрних холдингів Росії «Русагро». У травні 2026 року московський суд постановив конфіскувати 49% його сімейної частки в компанії. 

Прокурори звинуватили бізнесмена в тому, що під час роботи у Раді Федерації (2006–2014 роки) він незаконно поєднував держслужбу з комерцією та використовував політичний статус для збагачення. Лише за кілька днів після вердикту суду аграрні активи Мошковича були оперативно передані під управління структури державного «Россельхозбанку». Раніше, у березні 2025 року, магнат також був заарештований в окремій справі про шахрайство.

Цей прецедент викликав паніку серед російської еліти, адже щонайменше п’ятеро з двадцяти найбагатших росіян у рейтингу Bloomberg Billionaires Index раніше обіймали або досі обіймають державні посади. Наприклад, Роман Абрамович сім років був губернатором Чукотки, а Андрій Гур'єв (контролює «Фосагро») був членом Ради Федерації. І хоча їхні справи поки що не розслідуються, масштаб націоналізації в РФ лякає великий бізнес. Лише за минулий рік Кремль конфіскував активи на астрономічну суму в 1,1 трильйона рублів ($15,1 млрд) у справах про корупцію — це у вісім разів більше, ніж у 2024 році, і становить третину від усіх державних конфіскацій за 2025 рік.

Каталізатором цього процесу стало рішення Конституційного суду РФ 2024 року, який постановив, що стандартний 10-річний строк давності не поширюється на майно корумпованих чиновників. І хоча у травні 2026 року Держдума ухвалила закон, що обмежує 10 роками перегляд приватизації 1990-х років, це послаблення взагалі не стосується антикорупційних позовів проти колишніх та чинних політиків. Під удар потрапляють навіть ті, хто вважався зразком лояльності, як-от 67-річний Костянтин Струков, член правління партії «Єдина Росія» та челябінський депутат, у якого минулого року відібрали золотодобувну компанію «Южуралзолото» та сільськогосподарський бізнес.

На тлі колосальних військових витрат і санкцій Кремль уміло використовує тактику «батога і пряника», примушуючи олігархів добровільно ділитися доходами. Так, за даними джерел, сенатор-мільярдер Сулейман Керімов під час закритої березневої зустрічі бізнесу з Путіним уже погодився «пожертвувати» до держбюджету 100 мільярдів рублей ($1,4 млрд). При цьому сама держава зазнає серйозних труднощів з управлінням відібраним майном. Через токсичність активів та відсутність реальних інвесторів приватизаційні аукціони масово зриваються: влада вже двічі не змогла продати експропрійовану частку Струкова в «Южуралзолото», а московський аеропорт Домодєдово раніше вдалося збути лише за половину від його початкової вартості.