Справа Артема Шила у ВАКС: суд відмовився закрити провадження, прокуратура вимагає 12 років позбавлення волі для ОЗГ Шила
У Вищому антикорупційному суді відбулося засідання у справі про багатомільйонні розкрадання на «Укрзалізниці». На лаві обвинувачених, щоправда, віртуально, колишній радник Офісу Президента та експосадовець СБУ Артем Шило разом із іншими фігурантами. Судове засідання було підготовчим і обговорювали цього разу не корупційні схеми із трансформаторами й кабелями, а календар та рахунок днів.
Адвокати фігурантів вимагають повністю закрити кримінальне провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України, через нібито пропущені НАБУ та САП строки досудового розслідування.
Всі підтримують один одного, але дати у кожного свої
Сторона захисту вважає, що слідчі припустилися «грубої помилки», а строки розслідування у провадженні вичерпалися навіть не один раз, а двічі. Адвокати переконували суддів, що через процедури з виділенням та об'єднанням матеріалів частина епізодів взагалі «висить у повітрі», а строки за ними давно минули — хтось називає березень 2024 року, хтось серпень 2026-го. І цим здивували головуючу суддю: «Я розумію, що юристи погано рахують і можливо хтось десь помилявся. Але не можу зрозуміти: чотири-п'ять захисників, висловлюючи схожі аргументи, по-різному рахують, коли конкретно закінчився строк досудового розслідування? Ви підтримуєте клопотання одне одного, але з іншими датами», — зауважила суддя.
Відповідь САП: «ЄРДР — це база, а не процесуальний документ»
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури вийшов до трибуни з важким стосом паперів — письмовими запереченнями та 60 аркушами процесуальних документів у хронологічному порядку, аби методично спростувати закиди захисту.
У САП наголошують: жодних процесуальних строків порушено не було, а аргументи адвокатів базуються на хибному трактуванні закону та технічних особливостей системи ЄРДР. А саме посилання захисту на те, що виділення справ щодо інших фігурантів мало змістити строки для Шила, спростовується стійкою практикою Верховного Суду. Виділення провадження щодо окремих осіб не впливає на строки в основній справі.
«Всі кримінальні правопорушення, які є предметом обвинувального акта, існували в цьому провадженні на момент повідомлення про підозру. Зв'язок із ними нікуди не зникав», — підсумував прокурор, закликавши суд повністю відмовити захисту в закритті справи. І йому дісталася перша перемога у засіданні. Суддя ВАКС Михайленко, розглянувши клопотання адвокатів про закриття кримінального провадження через нібито пропущені строки («правки Лозового»), оголосила рішення: у задоволенні клопотань захисту — повністю відмовити.
Одразу після відмови закрити справу захисники перейшли до наступного суперечливого процесуального моменту — клопотання про повернення обвинувального акта прокурору. Адвокати стверджують, що їх позбавили права належно вивчити новий висновок експертизи, а відтак обвинувальний акт складено з порушеннями і його треба повернути в САП.
Захист вимагає повернути обвинувальний акт прокурору
Обвинувальний акт підлягає поверненню через неконкретність та неточність викладених звинувачень, — наполягали адвокати та надали суду серію письмових клопотань та науково-правових висновків, розбивавши обвинувальний акт за кількома ключовими епізодами. Захисник Круговий звернув увагу суду на суперечності у процесуальних документах САП. На сторінках обвинувального акта фігурує сума фіктивного доходу салонів краси дружини Шила в розмірі близько 50–52 млн грн, однак фінальна сума інкримінованої легалізації з незрозумілих причин зменшилася до 17,9 млн грн.
Захист також зауважив, що під час розрахунку збитків «Укрзалізниці» за двома контрактами прокурори безпідставно включили до суми завданої шкоди Податок на додану вартість (ПДВ). Адвокати наголошують, що ПДВ є обов'язковим державним платежем, а не власністю підприємства, а отже, не може інкримінуватися як прямо викрадені кошти потерпілого.
У розрахунках легалізації щодо іншого фігуранта (Мельника) адвокати виявили неузгодженість між двома сумами у 12,75 млн грн та 12,53 млн грн — «кудись поділися 211 тисяч гривень». І насамкінець на титульній сторінці акта одного з обвинувачених (Ковалюка) означено як пособника (ч. 5 ст. 27 КК), а в розділі правової кваліфікації його раптово перекваліфікували в організатори (ч. 3 ст. 27 КК).
Захист ріелтора: «Він просто робив свою роботу»
Адвокат іншого обвинуваченого Олександра Віськовецького, заявив, що його підзахисний — звичайний ріелтор, який виконував свою цивільно-правову роботу й консультував клієнтів. За версією слідства, Віськовецький допомагав легалізовувати кошти через купівлю елітної нерухомості.
«Мій клієнт щиро не розуміє суть обвинувачення. Він запитує: що він порушив як ріелтор, підшукуючи нерухомість? Те, що він знав, де працює Шило, чи те, що майно оформлювалося на дружину та водія? Це абстрактні умовиводи прокурора, які не доводять прямого умислу та обізнаності про джерела походження грошей», — переконував адвокат.
Також захисник вказав на суттєвий розрив у цифрах: у первинних підозрах Віськовецькому інкримінували легалізацію 95 млн грн, а в підсумковому обвинувальному акті ця сума раптово зросла до 110 млн грн без надання додаткових пояснень.
Суддя Михайленко нагадала захисту, що за процесуальним кодексом суб'єктивне «нерозуміння» обвинуваченого не є автоматичною підставою для повернення акта, а судове засідання слухає виключно обвинувальний акт, а не попередні підозри.
Обвинувачений Артем Шило
За що судять Шила: схема «бек-офісу» Укрзалізниці
Експосадовця СБУ Артема Шила разом із соратниками обвинувачують у заволодінні 240 млн грн на закупівлях кабелів і трансформаторів та відмиванні понад 175 млн грн через елітну нерухомість.
Як встановило слідство НАБУ та САП, угруповання під керівництвом Артема Шила фактично перетворилося на неформальний «бек-офіс» УЗ, який контролював закупівлі за «відкати» в розмірі 5–7% від суми контрактів. Діяльність розгорталася за двома основними епізодами:
- Кабельна схема (збитки 140 млн грн): Протягом 2021–2022 років угруповання створило умови для перемоги у тендерах підконтрольних компаній із групи нардепа Віктора Бондаря (зокрема заводу «Укркабель»), які постачали продукцію за завищеними на 30–60% цінами.
- Трансформаторна схема (збитки 100 млн грн): У 2022–2024 роках «бек-офіс» забезпечив закупівлю силових трансформаторів через фірму-прокладку, контрольовану громадянином Білорусі зі зв'язками в РФ. Вона купувала обладнання в Узбекистані й перепродавала його УЗ із подвійною націнкою. Щоб усунути конкурентів із дешевшими пропозиціями, Шило, обіймаючи посаду першого заступника керівника департаменту СБУ, особисто направляв до «Укрзалізниці» листи про нібито «загрозу державній безпеці» — водночас «не помічаючи» російсько-білоруський слід у підконтрольного постачальника.
Керували корупційною групою троє осіб:
- Артем Шило (ексспівробітник СБУ та екстрадник ОП) — керівник «бек-офісу», який через важелі в СБУ забезпечував блокування конкурентів;
- Віктор Бондар (народний депутат, ексміністр транспорту) — відповідав за політичне прикриття та роботу підконтрольних компаній;
- Володимир Котляр (бізнесмен) — посередник, відповідальний за реєстрацію фіктивних фірм, документальний супровід та розподіл коштів (2/3 прибутків отримували компанії Котляра, 1/3 — структура Бондаря).
Загалом до махінацій залучили щонайменше 16 осіб: посадовців УЗ, юристів, бухгалтерів та родичів. У матеріалах справи зафіксовано телефонні розмови та свідчення з згадками посадовців найвищого рівня. Зокрема, лунали репліки про те, що Шило «ходить до Татарова з Єрмаком», а нардеп Бондар бідкався, що всі питання з ОП йому наказано вирішувати виключно через Шила. Також у контексті зв'язків фігурували колишній міністр інфраструктури Владислав Криклій та ексочільник УЗ Олександр Камишин.
Через злочинні схеми лідер групи легалізував понад 175 млн грн (у початковій підозрі йшлося про 155 млн грн). Гроші виводилися під виглядом «оплати послуг салонів краси», після чого купувалися елітні пентхауси, будинки та комерційна нерухомість. Наразі правоохоронці забезпечили арешт активів фігурантів на суму понад 1,4 млрд грн.
Фінал: пауза перед Днем Незалежності
Заслухавши аргументи двох адвокатів та переконавшись, що Артем Шило з онлайн-трансляції підтримує позицію своїх захисників, суд вирішив оголосити перерву.
Суддя Михайленко призначила наступне засідання на 24 серпня о 10:00 — саме в День Незалежності України колегія слухатиме виступи решти адвокатів (Кульчицького, Готіна) та позицію прокурорів САП, після чого й ухвалить остаточне рішення щодо обвинувального акта.
Нагадаємо, Артем Шило підозрюється в розкраданні 240 млн гривень на «Укрзалізниці». Завищені ціни на тендерах, штучне усунення конкурентів, зв’язки з країнами-агресорами, відмивання мільйонів через фіктивні компанії — саме до цих схем причетний Шило на думку правоохоронців. Деталі — у нашому розслідуванні.
