Фігурант розслідувань UA.News Артем Шило — в суді: ВАКС призначив перше засідання у справі про розкрадання мільйонів УЗ
Скандальна справа «бек-офісу» Укрзалізниці перейшла до судової стадії: перед ВАКС постане колишній радник Офісу президента Артем Шило, якого слідство вважає керівником організованої групи. Разом із трьома соратниками його обвинувачують у заволодінні 240 млн грн на закупівлях кабелів і трансформаторів та відмиванні понад 175 млн грн через елітну нерухомість.
Схема на 240 мільйонів: як працював «бек-офіс» Шила в «Укрзалізниці»
Як встановило слідство НАБУ та САП, організоване угруповання під керівництвом Артема Шила діло за двома основними епізодами, фактично перетворившись на неформальний «бек-офіс» УЗ, який контролював закупівлі за «відкати»:
- Кабельна схема (збитки 140 млн грн): Протягом 2021–2022 років угруповання Шила створило умови для перемоги у тендерах підконтрольних компаній із групи екснардепа Віктора Бондаря, які постачали кабельно-провідникову продукцію за значно завищеними цінами.
- Трансформаторна схема (збитки 100 млн грн): У 2022–2024 роках «бек-офіс» забезпечив закупівлю силових трансформаторів через компанію, підконтрольну громадянину Білорусі зі зв'язками в РФ. Щоб відсіяти конкурентів із дешевшими пропозиціями, Шило, обіймаючи посаду першого заступника керівника департаменту СБУ, особисто організував направлення до «Укрзалізниці» офіційного листа про нібито «загрозу державній безпеці».
Салони краси та елітна нерухомість: як відмивали кошти
Загалом через злочинні схеми лідер групи легалізував понад 175 млн грн (у початковій підозрі йшлося про 155 млн грн). Гроші виводилися через підставні фізичні та юридичні особи під виглядом «оплати послуг салонів краси», після чого на підконтрольних осіб купували елітні пентхауси, квартири, будинки та комерційну нерухомість.
У межах розслідування правоохоронці забезпечили накладення арешту на майно та активи фігурантів на загальну суму понад 1,4 млрд грн.
З посади начальника Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ Шила звільнили навесні 2024 року — після оголошення підозри. Окрім корупції в УЗ, ім'я посадовця в медіапросторі пов'язували з тиском на бізнес та пом'якшенням умов утримання в СІЗО для Ігоря Коломойського.
Тіньові боси «Укрзалізниці»: консорціум силовика, нардепа та бізнесмена
За даними розслідування UA.News, за масштабними схемами розкрадання в «Укрзалізниці» стояв союз політики, спецслужб та підставного бізнесу. Архітекторами корупційної імперії виступили троє осіб:
- Артем Шило (ексспівробітник СБУ та екстрадник ОП) — «сірий кардинал» і керівник «бек-офісу», який через важелі в СБУ забезпечував усунення конкурентів;
- Віктор Бондар (народний депутат, ексміністр транспорту) — відповідальний за політичне прикриття та роботу підконтрольних компаній (зокрема заводу «Укркабель»);
- Володимир Котляр (бізнесмен) — посередник, який відповідав за реєстрацію фіктивних фірм, документальний супровід та розподіл фінансових потоків.
Прибутки розподілялися чітко: 2/3 отримували компанії Котляра, 1/3 — структура Бондаря. Загалом до махінацій залучили щонайменше 16 осіб: посадовців УЗ, юристів, бухгалтерів, а також найближче оточення (наприклад, матір нардепа Галину Бондар, на яку оформлювалася ціла низка профільних підприємств).
Хто ще фігурує у матеріалах справи
Під час обрання запобіжних заходів у суді прокурори озвучили розшифровки телефонних розмов та свідчення, у яких згадувалися високопосадовці найвищого рівня:
- Керівництво Офісу Президента: У матеріалах зафіксовано репліки про те, що Шило «ходить до Татарова з Єрмаком», а сам нардеп Бондар бідкався, що всі питання з ОП йому наказано вирішувати виключно через Шила.
- Ексчиновники та керівники УЗ: Нардеп Бондар у 2019 році звертався до тодішнього міністра інфраструктури Владислава Криклія з проханням скасувати відкриті закупівлі кабелів для УЗ. Також у контексті зв'язків згадувався колишній очільник «Укрзалізниці» Олександр Камишін.
Механіка схем: відкат 5–7% та «білоруський» трансформатор
Слідство встановило, що угруповання Бондаря-Котляра працювало на УЗ ще з 2019 року, а восени 2021-го до них приєднався «бек-офіс» Шила. Сторони домовилися: Шило через важелі СБУ гарантує перемоги у тендерах за завищеними на 30–60% цінами, а Бондар сплачує йому відкат у розмірі 5–7% від суми контрактів.
У випадку з трансформаторами залучили фірму-прокладку, контрольовану громадянином Білорусі зі зв'язками в РФ. Вона купувала обладнання в Узбекистані та перепродавала його «Укрзалізниці» з подвійною націнкою. Конкурентів із дешевшою продукцією Шило особисто блокував через лист СБУ про «загрози нацбезпеці» — водночас повністю «не помітивши» російсько-білоруський слід у підконтрольного постачальника.
Запобіжні заходи та юридичні підозри
Артем Шило: підозрюється за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 (організація розкрадання в особливо великих розмірах) та ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю). Після затримання у квітні 2024 року вийшов під заставу в 30 млн грн.
Віктор Бондар: підозрюється за ч. 3 ст. 27 та ч. 5 ст. 191 КК України. У лютому 2025 року відправлений під варту із заставою в 100 млн грн.
Володимир Котляр: отримав аналогічні підозри (ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191) та запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із заставою 100 млн грн.
Дубайські апартаменти, «фіктивне» розлучення та мобілізація: як гальмувалася справа Шила
Досудове розслідування у справі «Укрзалізниці» НАБУ і САП завершили ще навесні 2025 року, але процес притягнення фігурантів до реальної відповідальності процесуально затримувався. Можливо, щоб фігуранти справи мали можливості мінімізувати юридичні наслідки та врятувати статки. Наприклад, виведення дубайських активів: згідно з розслідуваннями журналістів (зокрема проекту «Схеми»), у період із грудня 2021 по червень 2022 року дружина Шила Ірина придбала в Дубаї 9 об'єктів елітної нерухомості (8 квартир та готельний номер у Jumeirah Gate Tower) на загальну суму близько $4,3 млн. Поки тривали слідчі дії та процедурні заходи, цю нерухомість вдалося повністю перепродати та вивести кошти.
Ексдружина фігуранта виїхала з України, а активи переписувалися на третіх осіб. Фіктивне розлучення, оформлення салонів краси та готельних номерів експерти оцінили як заздалегідь підготовлену схему легалізації та схову виведених із держзакупівель коштів.
Також, у медіапросторі ширилася інформація про наміри Шила мобілізуватися до лав Збройних Сил України. Згідно з чинним законодавством, мобілізація обвинуваченого є підставою для зупинення судового провадження щодо нього, що дозволяє поставити вирок «на паузу» та розмити публічний резонанс навколо справи.
Попри гучний арешт навесні 2024 року та викриття збитків на понад 240 млн грн, Шило вийшов під заставу в 30 млн грн.
Тіньовий куратор БЕБ: «папки Міндіча» та силовий вплив Шила
Паралельно з розслідуванням щодо «Укрзалізниці», ім'я Артема Шила прогриміло в іншому резонансному скандалі, пов'язаному з неофіційним контролем Бюро економічної безпеки (БЕБ).
За даними нардепа та заступника голови фінансово-податкового комітету Верховної Ради Ярослава Железняка, Шило виступав «зовнішнім куратором» БЕБ і координував підготовку аналітичних матеріалів для сторонніх осіб. Нардеп повідомив громадськість, що під час обшуків в офісі бізнесмена Тимура Міндіча було виявлено досьє зі службовою інформацією з обмеженим доступом. За формою, структурою та метаданими ці «папки» повністю відповідали стандартам аналітичного відділу БЕБ попереднього складу. Розслідування нардепа вказує на те, що Шило, перебуваючи на стику посад в СБУ та Офісі президента, використовував правоохоронні та аналітичні органи держави як приватний інструмент збору компромату та тиску.
Нові підозри: стеження за журналістами, досьє на НАБУ та справа «Мідас»
На початку 2026 року навколо Артема Шила розгорівся новий гучний скандал. На підставі матеріалів Тимчасової слідчої комісії (ТСК) ВР та депутатських звернень правоохоронці розпочали розслідування щодо його ймовірної ролі координатора незаконного стеження за журналістами та збору конфіденційних даних (ст. 163 КК України — порушення таємниці листування, до 7 років ув'язнення).
За даними «плівок НАБУ», Шило фігурує як організатор масиву приватних досьє, виявлених у бізнес-колах. Загалом зафіксовано 527 файлів, до яких входила конфіденційна інформація щодо 15 детективів НАБУ (які розслідували корупцію в енергетиці), а також аналітичні дані на відомих журналістів і публічних діячів.
Серед журналістів та розслідувачів, щодо яких збирали матеріали, відомості про приватне життя та професійну діяльність, фігурують Юрій Бутусов, Юрій Ніколов, Марина Ансіфорова, Володимир Федорін, Станіслав Речинський, Ольга Чайка, Андрій Куликов, а також вже покійні Володимир Мостовий та Олексій Шалайський.
Детективи НАБУ перевіряли причетність Шила не лише до стеження, а й до зловживання службовим становищем (ст. 364 КК України) та несанкціонованого витоку інформації з обмеженим доступом з автоматизованих систем держапарату.
Одночасно Апеляційна палата ВАКС залишила в силі вирок у 9 років ув'язнення з конфіскацією майна для адвоката Артема Шила (повного тезки фігуранта або його близького юриста) та посадовців ДФС у справі про вимагання $36 тис. хабаря.
Фінтех під «покровом»: як заступники Шила покривали махінації на $1 мільйон у 4bill
Як з'ясували розслідувачі UA.News, вплив Артема Шила та його силової групи поширювався й на ринок електронних платіжних систем. За даними матеріалів Головного слідчого управління Нацполіції (кримінальні провадження № 757/7812/24-к та № 12024000000000202), силовики блокували розслідування масштабного рейдерства та шахрайства на користь підконтрольних фінтех-структур.
Суть фінансової оборудки: У 2023 році внутрішній аудит міжнародної платіжної системи 4bill викрив топменеджера Дмитра Рукіна та його спільників у привласненні понад $1 млн. Зловмисники виводили оборотні кошти, маніпулювали тарифами для мерчантів, перераховували гроші на карти родичів, а згодом фактично здійснили рейдерське захоплення регіональної філії, запустивши на вкрадених активах власний бренд (LaFinteca) та створивши мережу фіктивних компаній у Іспанії та Перу.
Попри заведені кримінальні справи за ч. 3, 4 ст. 190 КК України (шахрайство в особливо великих розмірах), підозрюваним вдалося уникнути покарання. Коли представники постраждалої компанії спробували блокувати діяльність спільників фігурантів (групи CrossPay / Corytech), у процес втрутилися люди Шила. За даними джерел у 4bill, заступник Шила на ім'я Олексій напряму зв'язався з керівництвом потерпілої сторони з вимогою «не чіпати CrossPay», оскільки їхній бізнес перебуває під особистим «захистом» та заступництвом контррозвідувального департаменту СБУ.
Санкції РНБО як інструмент бізнес-розборок: зачистка грального ринку
Окрім прямого тиску через кримінальні провадження та «бек-офіси», діяльність Артема Шила та пов'язаних із ним осіб охоплювала використання найвищих державних механізмів, зокрема рішень Ради національної безпеки і оборони (РНБО).
За оцінками журналістів-розслідувачів (зокрема Сергія Лямця) та аналізом кейсу нардепки Анни Скороход, санкційний інструментарій міг слугувати важелем усунення конкурентів та переділу активів: у квітні 2025 року під санкції РНБО потрапила колишня співвласниця ліквідованого «Айбокс Банку» Альона Шевцова. Експерти оцінюють цей крок із вірогідністю у 95% як сплановану операцію з усунення її з грального бізнесу в інтересах групи, пов'язаної з Тімуром Міндічем та Артемом Шилом.
Відшкодування 215 мільйонів, угоди з ВАКС та «салонні» схеми дружини
Паралельно з судовим розглядом кримінальних проваджень антикорупційні органи та департамент корпоративної безпеки АТ «Укрзалізниця» вжили заходи щодо повернення викрадених державних коштів:
За даними САП, протягом 2025 року від приватних компаній та фізичних осіб на рахунки «Укрзалізниці» й до державного бюджету надійшло 215 млн грн як відшкодування шкоди, завданої діями «бек-офісу». Загалом із 2023 року завдяки роботі НАБУ, САП та УЗ повернуто понад 336 млн грн, із яких майже 120 млн грн спрямовано на потреби Збройних Сил України.
У червні 2025 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) затвердив дві угоди про визнання винуватості з фігурантами справи про махінації на УЗ — представником приватної фірми «УЗелектро» Денисом Хом’яковим та директоркою цієї ж компанії Наталією Колташевою.
Також, слідство зафіксувало, що частина з понад 150 млн грн, отриманих від корупційних закупівель, легалізовувалася під виглядом оплати послуг мережі салонів краси «365 STUDIO» (належать дружині Шила), а також спрямовувалася на придбання елітної нерухомості на Липках у Києві.
Спецконфіскація: боротьба за дубайські статки на $4,3 млн
Окремим треком у протидії наслідкам діяльності угруповання Артема Шила є правова робота антикорупційних органів щодо повернення та відчуження активів, виведених за кордон.
Як випливає з відповідей НАБУ на запити журналістів UA.News, елітні статки фігуранта за кордоном підпадають під інструменти спецконфіскації:
Йдеться про 9 об'єктів елітної нерухомості в Дубаї (ОАЕ) загальною вартістю близько $4,3 млн (8 квартир та готельний номер у комплексі Jumeirah Gate Tower 2), які в період 2021–2022 років оформлювалися на тодішню дружину Шила Ірину.
Попри те, що у період 2022–2024 років це майно намагалися оперативно перепродати для ускладнення процедур арешту, НАБУ та САП через міжнародні інструменти та дані витоків (зокрема OCCRP) зафіксували первинне джерело походження цих коштів від корупційних оборудок на тендерах «Укрзалізниці».
Справу Шила виділили в окреме провадження: виконавці в суді, організатор — чекав кінця літа
У травні 2026 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) у відповідь на запит UA.News офіційно підтвердила факт виділення матеріалів щодо Артема Шила в окреме кримінальне провадження. Ключовий фігурант тоді перебував на етапі ознайомлення з матеріалами:
- Ще у лютому 2025 року прокурор САП Вадим Кедрук ухвалив рішення виділити епізод щодо заволодіння коштами «Укрзалізниці» та подальшої легалізації майна безпосередньо Артемом Шилом в окрему справу (№ 52025000000000084).
- Основний обвинувальний акт щодо інших учасників групи (№ 52022000000000169) скеровано до ВАКС 9 березня 2026 року. Серед підсудних — перший заступник директора філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», заступник директора з безпеки та ще двоє учасників угруповання (справу розглядає колегія суддів на чолі з Т. В. Литвинко). За даними ВАКС, ні Артем Шило, ні його ексдружина Ірина Попова (Шило) не є учасниками цього конкретного процесу.
- Артем Шило зберігає статус підозрюваного у виділеній справі. Процес скерування його обвинувального акта до суду стримується етапом вивчення матеріалів адвокатами. Ухвалою ВАКС від 22 січня 2026 року захисту встановлено крайній строк для ознайомлення з матеріалами — до 7 серпня 2026 року. Лише після цієї дати обвинувальний акт щодо ексофіцера СБУ зможе потрапити до суду.
- Статус ексдружини: У САП також офіційно повідомили, що Ірині Поповій (Шило) про підозру в межах згаданих проваджень наразі не повідомлялося.
Перше засідання у ВАКС: розгляд справи розпочався
Згідно з розкладом засідань на судовому порталі, перше засідання у Вищому антикорупційному суді було призначене вже на ранок 12 серпня. Редакція UA.News продовжує стежити за судовим процесом та чекає на перші процесуальні рішення суддів.
