Київ створить 1000 МВт додаткової генерації та 100 пунктів обігріву
Станом на 7 серпня Київ посилює підготовку до опалювального сезону на тлі постійних російських атак по енергетичній інфраструктурі. У столиці планують створити 1000 МВт додаткової теплової генерації та підготувати 100 опорних пунктів обігріву на випадок надзвичайних ситуацій.
Про це розповів в. о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв.
Основні напрямки плану стійкості міста — відновлення пошкодженого обладнання ТЕЦ, захист об’єктів інфраструктури, створення резервних джерел генерації та дублюючої мережі теплопостачання.
За словами Пантелеєва, роботи, за які відповідає місто, вже виконані більш ніж на 50%.
«Ми повинні повністю відновити об’єкти теплопостачання, частково відновити частину енергоблоків приблизно на 350 МВт, а до кінця року ще на 100 МВт. Також створити додатково 1000 МВт теплової генерації за рахунок резервних джерел, локальних котелень, заміни та посилення старих котлів і насосів», — розповів він.
За його словами, до кінця року Київ планує запустити 200 МВт резервного живлення від когенераційних установок. Наразі обладнання на 200 МВт уже є, з них введено в роботу 60 МВт.
Створення резервних систем теплопостачання та інженерно-технічний захист критичної інфраструктури, за словами представника КМДА, мають фінансуватися з державного бюджету.
Водночас місто продовжує готуватися до можливих надзвичайних ситуацій.
«Усе, що ми зараз робимо, дозволить нам значно краще підготуватися до зими, ніж минулого року. Ми будуємо захист об’єктів критичної інфраструктури, працюємо над прискоренням створення альтернативної енергетичної інфраструктури. Але водночас потрібно готувати сценарії поведінки в екстремальних умовах», — зазначив Пантелеєв.
Київ планує вдвічі збільшити кількість опорних пунктів обігріву.
Також місто розширює мережу опорних шкіл, які матимуть автономне тепло та електроживлення.
«Минулої зими було приблизно по п’ять таких шкіл у кожному районі міста. Тепер ухвалили рішення збільшити їхню кількість до десяти в кожному районі. Загалом це буде 100 опорних пунктів по місту», — повідомив Пантелеєв.
За його словами, ці об’єкти відкриватимуться для мешканців у разі аварійних відключень електроенергії чи опалення.
Цього року Київ передбачив рекордний обсяг фінансування міських програм співфінансування для підготовки житлових будинків до зими.
Зокрема, програми резервного живлення вже охопили понад 1000 будинків. У багатоповерхівках столиці встановлено близько 200 сонячних електростанцій.
Крім заходів плану стійкості, місто також фінансує ремонт укриттів, будівництво захисних споруд та відновлення пошкоджених після обстрілів будинків.
«На жаль, це зараз дуже відчутний напрямок витрат. Наслідки кожного балістичного обстрілу, який відбувається, це збитки на 300–500 мільйонів гривень», — повідомив Петро Пантелеєв в інтервʼю LB.ua.
Після однієї з наймасованіших нічних атак Росії на Київ 5 серпня у столиці зафіксували підвищений рівень забруднення атмосферного повітря. Найгірша ситуація спостерігається у західних та східних районах міста, де індекс якості повітря (AQI) досяг нездорових показників.
Після масованої атаки Росії у Києві та Київській області зберігається загроза забруднення повітря. Міністерство охорони здоров’я радить людям менше перебувати на вулиці, закрити вікна та двері й подбати про захист дихальних шляхів. Особливо важливо стежити за самопочуттям і реагувати на появу проблем із диханням.
