Фільм «Сирота» розповідає про єврейського хлопчика у повоєнному Будапешті — Jerusalem Post
Новий фільм Ласло Немеша «Сирота», що вийшов у прокат в Ізраїлі у четвер, розповідає про 12-річного єврейського хлопчика Андора в Будапешті 1957 року. Як повідомляє Jerusalem Post, дія стрічки відбувається після придушення радянськими силами студентського повстання проти сталінського режиму.
Історія Андора
Андор пережив війну в сиротинці та після її завершення возз’єднався з матір’ю Кларою, роль якої виконала Андреа Васкович. Хлопцеві розповідали, що його батько Гірш був сміливою і розумною людиною та загинув у таборі смерті. Андор зберігає кожну звістку про нього й не полишає надії, що батько міг вижити.
Клара працює в державній крамниці, ледве має гроші на їжу та постає виснаженою і пригніченою. Ситуація ускладнюється з появою м’ясника Беренда, якого зіграв Грегорі Гадебуа. За сюжетом, під час війни він переховував Клару та примусив її до сексуальних стосунків. Після війни Клара втекла від нього, однак Беренд знаходить її й прагне повернутися до її життя разом із хлопчиком, якого вважає своїм сином.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Андор поступово доходить висновку, що Беренд може бути його біологічним батьком. Поява чоловіка руйнує уявлення хлопця про Гірша та створює для нього загрозу, адже Беренд поводиться жорстоко й хоче жити разом із Кларою та Андором.
Післявоєнна драма
«Сирота» заснована на історії батька Немеша та показує дитинство в атмосфері страху й насильства. У рецензії зазначено, що Клара практично не має до кого звернутися по допомогу, оскільки Беренд підтримує зв’язки з місцевими функціонерами Комуністичної партії.
Оператор Матяш Ердеї зняв стрічку в сепійних тонах, що, на думку авторки рецензії, передають емоційну спустошеність світу Андора. Видання також відзначило акторську гру та порівняло стилістику картини з фільмом Франсуа Трюффо «400 ударів» через відмову ідеалізувати дитинство. Попередня стрічка Немеша «Син Саула» 2015 року отримала «Оскар» за найкращий іншомовний фільм і Гран-прі Каннського кінофестивалю.
