Ми вже давно звикли до того, що ворог б'є далеко не тільки по критичній інфраструктурі. Лікарні, школи, житлові будинки — все це, на жаль, стало частиною російської воєнної тактики, яку важко назвати інакше ніж терором проти цивільного населення. Однак часто забувають про інший фронт: культурний. З перших днів повномасштабного вторгнення РФ б'є по українських видавництвах, друкарнях, бібліотеках і книжкових складах. Лише за літо 2026 року Росія знищила майже 10 мільйонів примірників — третину річного обсягу виробництва книжок в Україні.
Видання UA.News зібрало хронологію ударів по книговидавничій галузі. Пояснюємо, чому це не випадковість і що кожен із нас може зробити, щоб підтримати українське книговидання. Детальніше — в нашому матеріалі.
Це все не випадково: чому удари по книжках — це стратегія
Щоб зрозуміти, що відбувається, достатньо подивитися на хронологію ударів. Починаючи з березня 2022 року і до серпня 2026-го — щонайменше 20 задокументованих атак безпосередньо по об'єктах книговидавничої інфраструктури. Тобто йдеться про саме системне знищення. І це без урахування бібліотек в маленьких містах та селах.
Логіка цих ударів доволі проста й зрозуміла: книга — це давній спосіб у який суспільство передає пам'ять, формує світогляд, визначає себе і т.д. А знищити все це означає знищити ідентичність. В усі часи імперії палили книги тих народів, які хотіли підкорити. Адже народ, який не має власних книг, з часом змушений читати чужі і вірити в чужу правду. Це один із способів знищення культури. Підручник, що згорів на складі перед початком навчального року — це не лише матеріальний збиток. Це тисячі дітей, які можуть піти до школи без навчальної літератури. Агресор здійснює акт символічної анігіляції — прагне перетворити наш культурний ландшафт на «чистий аркуш», довести, що нашої культури не існує як повноцінної інституції, здатної захищати і відтворювати себе.
Ще один важливий аспект, на який варто звернути уагу. Склади великих видавництв, як-от «Ранок», «Книголав» чи BookChef, ніколи не були секретними об'єктами. Їхні адреси легко знайти на сайтах і в картах, що дозволяє ворогу наводити ракети, використовуючи виключно відкриті джерела, навіть без залучення місцевих коригувальників (хоча випадки вербування навідників через Telegram-канали, за даними СБУ, залишаються системною проблемою). Можливо в умовах постійного ракетного терору логістичним хабам та виробництвам варто було б змінити підходи до публічності власних локацій.
Хронологія знищення українських книжок
Те, що це не випадковість, доводить сама хронологія ударів. Почалося все з Харкова: найближчого до кордону великого міста, яке прийняло на себе перші удари ще взимку та навесні 2022 року. 12 березня під удар потрапила друкарня Unisoft (Book Factory), а 24 квітня ворог атакував логістичний центр «Ранку» — одного з найбільших видавців навчальної літератури (пізніше його атакуватимуть ще неодноразово). 31 липня того ж року одним ударом було виведено з ладу відразу два виробничі об'єкти — друкарню і типографію Будинку друку.
Навесні 2024 року атаки поновилися з новою силою. 20 березня постраждали друкарня «Гуров і К» та типографія «Аврора», а 23 травня в один день були знищені потужний поліграфічний комплекс «Фактор-Друк» і друкарня видавництва Vivat.
Згодом географія терору почала розширюватися. У 2025 році мішенями стали Київ та Дніпро. У столиці 17 червня було атаковано склад «Українського пріоритету», а 4 липня — склад «Нашого формату» (збитки сягнули понад 100 млн грн). 30 вересня у Дніпрі постраждав склад видавництва «Смакі». А також 25 листопада друкарня «Від а до Я».
Але наймасштабніших втрат галузь зазнала влітку 2026 року. 2 липня в Києві вдарили по складу BookChef та друкарні «Мегаполіграф» — у вогні згоріло 800 тисяч примірників, а збитки склали близько 20 мільйонів гривень. 19 липня відбувся масований удар одразу по чотирьох київських об'єктах: складах «Книголаву», офісі «Арк.Юей», повністю знищеному офісі MISON (разом із технікою) та друкарні «Конві», зупинка якої зірвала друк для понад десятка видавництв.
Серпень 2026-го став справжньою катастрофою. 1-го числа в Харкові розбили склади «Ранку» та книгарень «КнигоЛенд» — там було знищено майже 8 мільйонів книжок, серед яких понад 28 тисяч шкільних підручників. А 16 серпня у Києві зафіксовано одразу три влучання: по складу «Лабораторії», повторно по складу «Нашого Формату», а також по книжковому ринку на Почайній. У вогні опинився відкритий простір, де читачі роками звикли ходити між рядами та обирати книжки просто неба.
Суми збитків, які важко осягнути
Літо 2026 року стало періодом терору проти книговидання. Лише в проміжку між травнем та серпнем інфраструктура галузі пережила не менше 15 прицільних атак. Наслідки цих обстрілів вимірюються знищенням 9,65 млн примірників, а прямий фінансовий збиток перетнув позначку в 1,19 млрд грн — суму, яку самі видавці вважають далекою від реальних (набагато більших) втрат.
Упродовж усього двох місяців, липня та серпня, індустрія втратила 33% своєї річної виробничої потужності. Щоб осягнути цей об'єм, достатньо уявити, що кількість спалених за літо книжок дорівнює майже третині від усіх накладів, випущених за весь 2025 рік. Наслідок для читача невтішний: кожна третя запланована новинка або взагалі не побачить світ, або ж дійде до полиць із суттєвою затримкою і скороченим тиражем. Усе це супроводжується колосальними додатковими витратами для бізнесу, який і без того виживає на межі можливостей.
Особливо цинічним є удар по освітній сфері. Напередодні початку шкільного сезону у вогні опинилися 1,2 млн підручників — це 8,6% від усього обсягу навчальної літератури. І хоча видавництва докладають надзусиль, аби оперативно передрукувати бодай частину втраченого, а деяка частина знищена безповоротно.
Держава, у свою чергу, оголосила про підтримку постраждалих підприємств. Друкарні та видавництва, які постраждали від атак, можуть отримати гранти до 16 млн грн на відновлення обладнання та компенсацію до 30 млн грн за програмою страхування воєнних ризиків. Але державна підтримка — це лише частина. Інша частина залежить від читачів.
Піратство: другий фронт, який ми самі відкриваємо
Поки Росія б'є по складах і друкарнях зовні, існує ще одна проблема, яка виникає зсередини. А саме піратство книжок: незаконно передруковані книжки, які продаються на маркетплейсах і в соціальних мережах, та електронні книжки, що розповсюджуються через телеграм-канали і спеціалізовані сайти за безцінь, або й безкоштовно. В.о. директорки Українського інституту книги Олександра Коваль оцінює збитки від книжкового піратства в сотні мільйонів гривень щороку.
Коли ви завантажуєте книжку з нелегального сайту або купуєте її у сумнівному телеграм-каналі за символічну ціну, гроші йдуть невідомо кому та невідомо куди. Не автору, який витратив місяці чи роки на написання. Не перекладачу, який вклав праці не менше. Не редактору, коректору, художнику, верстальнику — жодному з людей, що зробили книжку книжкою. Не видавництву, яке купувало права на книгуй ризикувало власними коштами, видаючи цей текст.
Виходить парадоксальна ситуація: людина любить читати, але своїм вибором підриває саму можливість того, щоб книжки продовжували виходити. Видавництво, яке не отримує доходів, не може видавати нові книжки. Автор, чиї роялті зникають у нікуди, не може дозволити собі писати наступний роман, йому буквально не буде вистачати коштів на життя. Перекладач без гонорару береться за інші проєкти. Художник, який малював обкладинку, більше не може жити з ілюстрацій. Зрештою галузь скорочується, різноманітність видань зменшується, а читач отримує все менше і менше того, що хотів би читати. Піратство охоплює до третини ринку — це в умовах, коли галузь і так зазнає мільярдних збитків від російських ударів.
Як підтримати українське книговидання
Підтримати галузь простіше, ніж здається. Як зазначалося вище, важливо купувати на офіційних сайтах і відмовитись від піратства. Більшість видавництв мають власні інтернет-магазини або продають книжки через перевірені книгарні: «Книголенд», «Якабу», Readeat, «Книгарня Є» та інші.
Якщо ви надаєте перевагу електронним книжкам, то їх також можна з легкістю придбати на сайтах видавництв. Більшість з них сьогодні мають електронні версії своїх видань на платформах типу «Читанка» або власних сайтах. Ціна, як правило, значно нижча за паперову — і всі гроші йдуть до тих, хто над книжкою працював. Або можна оформити підписку на Librarius, щоб не сплачувати кожен раз окрему книгу, проте все одно підтримувати видавців та авторів.
Ще один із способів підтримки — передзамовлення. Це коли ви оплачуєте книжку ще до того, як вона вийшла з друку. Для видавництва це означає реальні гроші ще до виходу книжки: можна впевненіше планувати тираж, менше ризикувати. Багато видавництв пропонують знижку на передзамовлення саме як подяку читачам, які довіряють їм наперед. Знайти книжки на передзамовленні можна безпосередньо на сайтах видавців — зазвичай у розділі «Незабаром» або «Передзамовлення». Як очікувана книжка вийде з друку — вам відразу її надішлють. Таким чином ви отримаєте книгу раніше, ніж тираж відправлять в книгарні на продаж.
Резюмуючи, українські видавці продовжують працювати попри все. Видавництва, що втратили власні склади, шукають нові логістичні рішення. Друкарні, що постраждали від ударів, відновлюються і запускають обладнання. Поки горять склади, українські видавці відкривають нові. Поки знищуються тиражі, вони запускають нові.
Видавнича галузь України продовжує працювати — і це є відповіддю на спроби її знищити. Кожна куплена книжка — маленький, але реальний і дуже потрібний внесок з боку читача.
