Помер режисер Валентин Козьменко-Делінде
9 вересня 2026 року у віці 75 років помер українсько-словацький театральний режисер, сценограф, педагог і драматург Валентин Козьменко-Делінде.
За словами Євгена Женіна, режисер помер близько сьомої ранку 9 вересня.
Він назвав Козьменка-Делінде «українсько-словацьким режисером, сценографом і педагогом».
Актор Дмитро Ступка у своєму дописі згадав роки роботи під керівництвом Козьменка-Делінде та назвав його своїм учителем.
За словами актора, режисер довірив йому низку важливих ролей, серед яких Треплєв, Хлестаков у «Ревізорі», Ромео, Біляєв у «Місяці в селі», а також роль у виставі «Жона є Жона» за творами Антона Чехова.
«Дякую Вам за школу, за довіру, за вимогливість, за кожну репетицію і кожен урок», — написав Дмитро Ступка.
Валентин Микитович Козьменко народився 25 січня 1951 року в селі Рудяків Бориспільського району Київської області, яке нині затоплене Канівським водосховищем.
Козьменко-Делінде — його творчий псевдонім.
У 1976 році режисер закінчив Київський інститут театрального мистецтва на курсі Сергія Сміяна. Згодом у цьому ж навчальному закладі викладав режисуру та акторську майстерність.
У 2008 році Козьменко здобув ступінь доктора філософії з теорії та історії театру.
У 1977–1979 роках Козьменко працював режисером Київського театру російської драми імені Лесі Українки.
У 1979–1984 роках він був режисером-постановником Київського українського драматичного театру імені Івана Франка.
Серед його постановок — «Сон літньої ночі» Вільяма Шекспіра, «Прощання у червні» Олександра Вампілова та «Кар’єра Артуро Уї» Бертольта Брехта.
Першу версію «Кар’єри Артуро Уї» Козьменко-Делінде поставив на Малій сцені Театру Франка 1985 року. Через 14 років, у 1999 році, він створив оновлену постановку для Головної сцени.
Саме цю виставу Театр Франка називав такою, що увійшла до «золотого» фонду українського театру.
Серед інших робіт режисера згадують «Ромео і Джульєтту», «Тартюфа», «Вія», «Одруження» та інші вистави.
У 2013 році на сцені Театру Франка відбулася прем’єра «Чайки» Антона Чехова у постановці Козьменка-Делінде.
Він виступив не лише режисером, а й сценографом, художником костюмів та автором музичного оформлення. Ролі Треплєва і Тригоріна виконували Остап та Дмитро Ступки.
Сам Козьменко-Делінде розповідав, що ідея поставити «Чайку» у Театрі Франка належала Богдану Ступці. Режисер називав цю постановку результатом їхньої багаторічної творчої співпраці.
У 1984 році Козьменко-Делінде розпочав роботу в Московському художньому театрі імені Антона Чехова.
Від 1991 року значна частина його професійної діяльності була пов’язана зі Словаччиною.
У 1994–1995 роках режисер працював у Театрі імені Олександра Духновича у Пряшеві. У 1995–1999 роках він був засновником і режисером театру-студії «Йорик» у Кошицях.
Згодом Козьменко-Делінде керував драматичними трупами державних театрів у Кошицях та Пряшеві.
Він також викладав у Пряшівському університеті та читав лекції із системи Костянтина Станіславського в університеті Stony Brook у Нью-Йорку.
21 вересня 2024 року у Національному академічному драматичному театрі імені Лесі Українки відбулася прем’єра вистави «Соло для ударних…» за п’єсою Освальда Заградника.
Режисером-постановником і автором сценічного рішення виступив Валентин Козьменко-Делінде. Він також здійснив переклад зі словацької та сценічну редакцію п’єси.
Євген Женін назвав «Соло для ударних…» останньою за часом постановкою режисера на батьківщині.
Творчий доробок Валентина Козьменка-Делінде охоплює десятки театральних постановок, педагогічну роботу та багаторічну діяльність в Україні й Словаччині.
Про його смерть повідомили актор Дмитро Ступка та режисер Євген Женін.
Нагадаємо, 8 вересня стало відомо про смерть Маргарити Довгань, журналістки, громадської діячки та дисидентки. Вона померла на 95-му році життя, повідомила її донька Катерина Довгань.
Раніше помер легендарний воротар київського Динамо Андрій Гаваші.
Альона Шевцова, CEO компанії Sends, модеруватиме панельну дискусію на рівні керівників на 17-му Middle East Banking Innovation Summit (MEBIS 2026), який відбудеться 16–17 вересня в Jumeirah Emirates Towers у Дубаї.
