У Великій Британії Aardman відзначає 50-річчя новим фільмом про вівцю Шона
У Брістолі, Велика Британія, анімаційна студія Aardman Animations готує до прем’єри повнометражний фільм «Shaun the Sheep: The Beast of Mossy Bottom» і відзначає 50-річчя. Це буде третій повнометражний фільм про вівцю Шона, який має вийти у британський прокат 18 вересня 2026 року. Про роботу студії повідомляє Asharq Al-Awsat.
За сюжетом нового фільму Шон і його отара мають врятувати Геловін від істоти, що тероризує гарбузову ділянку на фермі Моссі-Боттом. Над проєктом команда студії працювала три з половиною роки.
Понад 100 тисяч кадрів
Aardman заснували 1976 року в Брістолі Пітер Лорд і Девід Спрокстон. Студія відома персонажами Воллесом і Громітом, а також вівцею Шоном. Вона працює у техніці покадрової анімації: рух персонажів створюють, послідовно фотографуючи моделі після найменших змін їхніх поз.
У підвальному приміщенні студії облаштували приблизно 40 невеликих знімальних майданчиків із ляльковими декораціями. Серед них — ферма Моссі-Боттом в осінніх кольорах, лабораторія божевільного науковця та чорно-червоний рибальський човен.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Режисерка анімації Клер Роллс пояснила, що мета аніматорів — переконати глядачів, ніби ляльки живі. За два дні ретельної роботи аніматор може відзняти близько двох секунд матеріалу, а кожна секунда складається з 24 кадрів. Повний фільм налічує понад 100 тисяч таких покадрово створених зображень.
Запасні деталі для персонажів
Ляльок виготовляють у ляльковому відділі студії. Його керівниця Кейт Андерсон розповіла, що для Бітцера, пастушого собаки з історій про Шона, створюють змінні частини обличчя — різні варіанти рота та щелепи. Вони допомагають передавати звуки й емоції персонажа.
Для виразних частин ляльок, зокрема облич, майстри використовують пластилін, а тіла іноді виготовляють із силікону на металевому каркасі. Оскільки аніматори постійно торкаються моделей, ті можуть ламатися, тому студія тримає запасні руки та вуха овець.
Співрежисер Стів Кокс назвав покадрову анімацію схожою на живий виступ, оскільки після завершення сцени до неї не можна просто повернутися й усе змінити. Продюсер Річард Бік зазначив, що у новому фільмі не використовували штучний інтелект, а цифрові ефекти застосовували лише як доповнення до ручної роботи.
