Як ярлики впливають на самоідентичність — Kathmandu Post
У Непалі психолог-консультант платформи Happy Minds Гурунг у колонці для Kathmandu Post пояснює, що повторювані ярлики на кшталт «слабкий», «сором’язливий» чи «розумний» можуть впливати на те, як людина сприймає себе.
Автор зазначає, що люди часто використовують категорії, щоб швидше зрозуміти незнайомих людей або складні явища. Водночас визначення на кшталт «лікар» чи «залежний» не описують людину повністю, хоча можуть одразу сформувати певне враження про неї.
Коли опис стає самооцінкою
Гурунг навів приклад 13-річного хлопця з легкими порушеннями навчання, якого консультувала його керівниця. Вона помітила, що хлопець докладає менше зусиль, ніж міг би. Він пояснив це тим, що його часто називають слабким учнем, тому не бачить сенсу намагатися більше.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
На думку автора, є різниця між фразами «мені важко дається математика» та «я поганий у математиці». Перша описує досвід, а друга характеризує людину. Коли таке визначення стає частиною самоідентичності, людина може несвідомо поводитися так, щоб підтверджувати його.
Позитивні ярлики теж обмежують
Подібний механізм, за словами Гурунга, може діяти й щодо позитивних характеристик. Дитина, яку вважають «розумною», може сприймати складне завдання як загрозу цьому образу, а помилку — як доказ того, що вона не така інтелектуальна, як думали інші. Це може посилювати страх невдачі; дитина також може звикнути відповідати чужим очікуванням і втратити зв’язок із власними бажаннями.
Автор пропонує точніше описувати переживання: замість «я не творча людина» — «я мало досліджував свою творчість», а замість «я сором’язливий» — «мені часто некомфортно в незнайомих соціальних ситуаціях». Ярлики можуть містити частину правди, однак не визначають людину цілком, наголошується в колонці.
