В Оксфорді дослідили, чому деякі суглоби можуть бути вразливішими до ревматоїдного артриту
Науковці Інституту ревматології Кеннеді Оксфордського університету у Великій Британії виявили, що деякі суглоби можуть мати більшу схильність до запалення при ревматоїдному артриті ще до народження. Це повідомляє ScienceDaily. Висновки можуть допомогти пояснити, чому хвороба часто уражає певні суглоби, тоді як інші переважно залишаються неушкодженими.
Дослідження «Ембріональне походження артриту, специфічного для певних ділянок» опублікували в журналі Nature Immunology. Ревматоїдний артрит є автоімунним захворюванням, за якого імунна система атакує синовіальну оболонку суглобів. Це може спричиняти біль, набряк і скутість, а з часом — пошкодження хрящів, кісток і навколишніх тканин.
Порівняли суглоби пальців
Дослідники порівняли проксимальні міжфалангові суглоби, або PIP-суглоби, які часто уражає ревматоїдний артрит, із дистальними міжфаланговими суглобами біля кінчиків пальців — DIP-суглобами, що зазвичай залишаються неураженими. У PIP-суглобах виявили більший обсяг синовіальної тканини та більше PI16-позитивних фібробластів — спеціалізованих клітин сполучної тканини.
Ці відмінності були наявні вже під час внутрішньоутробного розвитку. На думку авторів, локальне тканинне середовище суглоба може впливати на те, чи зможе в ньому згодом розвинутися запалення.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Відмінності у фібробластах
Команда застосувала одноклітинне секвенування, аналіз зображень і високороздільне тривимірне рентгенівське сканування, щоб створити детальну карту розвитку суглобів пальців людини. У суглобах, що формуються, переважали структурні, а не імунні клітини, зокрема фібробласти та клітини, відповідальні за формування хряща.
PI16-позитивні фібробласти були більш поширені в PIP-суглобах. Вони зосереджувалися біля кровоносних судин і в місцях, де сухожилля та зв’язки з’єднуються з прилеглими тканинами. Ці клітини також інакше реагували на запальні сигнали, ніж інші популяції фібробластів: поряд із загальною прозапальною реакцією в них спостерігали зміни в біологічних шляхах, пов’язаних з імунною регуляцією та організацією тканин.
Дослідження виконали науковці Оксфордського університету спільно з колегами з Бірмінгемського університету, Університетського коледжу Лондона та Diamond Light Source. Роботу підтримала Рада медичних досліджень Великої Британії.
