Реформу контрактної служби в Міноборони запустили як експеримент: військовим пообіцяли чіткі строки служби, можливість звільнення після завершення контракту та відповідні відстрочки. Але під час засідання парламентської ТСК з'ясувалося, що частина цих гарантій досі не підкріплена змінами до законодавства.
Заступник міністра оборони Мстислав Банік визнав, що законодавчі зміни готувалися паралельно з експериментом. А голова ТСК Олексій Гончаренко назвав ситуацію ризиком, за якого військові можуть сприйняти дії держави як обман.
«В їхніх очах це може просто виглядати як обман», — сказав він. І таку оцінку представник Міноборони фактично не заперечив.
Закон про строки служби не виконали — натомість запустили експеримент
Реформу контрактної служби Міністерство оборони запустило як експериментальний проект. Її особливість у тому, що військовим запропонували визначені строки контрактів і можливість звільнення після їх завершення. Однак система почала працювати раніше, ніж з’явилися відповідні законодавчі гарантії.
Саме Баніку члени ТСК поставили питання, чому замість виконання закону Міністерство пішло шляхом постанови Кабінету Міністрів.
Йдеться про закон, ухвалений Верховною Радою 11 квітня 2024 року. Він передбачав, що Міноборони має підготувати законопроект щодо строків військової служби до кінця 2024 року. Однак закон у цій частині фактично не виконаний.
Банік пояснив, що Міністерство свідомо обрало інший порядок — спочатку перевірити нову модель на практиці, а вже потім закріплювати її в законодавстві.
«Перш ніж вносити зміни в законодавство разом з парламентом, що обов'язково повинно відбутися по всім напрямкам і по всім критеріям — від строків служби до відстрочок і тому подібне — нам варто було пересвідчитися, що ці рішення дійсно правильні», — сказав Мстислав Банік.
Водночас члени ТСК звернули увагу на принципову проблему такого підходу. Законопроект можна було подати до парламенту раніше, а під час його проходження через Кабмін і Верховну Раду все одно залишалася б можливість змінювати його положення.Тобто експеримент і законодавчий процес, на думку членів комісії, не обов'язково мали виключати один одного. Але на той момент експеримент уже працював. І це створило головну проблему реформи: військовослужбовці могли підписати контракт, розраховуючи на визначені ним умови звільнення та подальшу відстрочку, хоча відповідні положення ще не були повною мірою закріплені в законодавстві.
Банік запевнив ТСК, що законодавчі зміни готувалися паралельно. За його словами, Міністерство не збиралося чекати завершення експерименту, щоб лише потім почати роботу над законопроєктом.
«Ми не ігнорували законодавчу ініціативу, а готували її паралельно для того, щоб у них була гарантія по завершенню», — сказав заступник міністра.
Однак проблема полягала в тому, що підготовка законодавчих змін не дорівнює їх ухваленню.Саме на це звернув увагу голова ТСК. Міністерство оборони не може проголосувати закон замість Верховної Ради, а отже, гарантувати військовослужбовцю результат парламентського голосування воно також не може.
«Є люди, які заключили контракти, і їх тисячі цих людей. В той же час те, що в них прописано сьогодні, не відповідає законодавчому полю України. І парламент це може прийняти, може не прийняти», — зазначив Олексій Гончаренко.
Якщо військовослужбовець підписав контракт, повіривши обіцяним державою умовам, а згодом не отримав передбаченого механізму звільнення чи відстрочки, для нього це вже не проблема окремо Міноборони чи парламенту.
«Військовослужбовці дивляться на це як на державу. В їхніх очах це може просто виглядати як обман. І коли їм пообіцяли одне, вони підписали відповідні документи, а потім це просто не виконується і нема з кого спитати», — наголосив голова ТСК.
А відтак, як зауважив Гончаренко ті, хто запускав механізм, уже не могли ані відповідати за рішення Верховної Ради, ані забезпечити його проходження через парламент.
Контрактів підписали у рази більше
Окремо у Мстислава Баніка запитали про кількість військовослужбовців, які скористалися новими контрактами. Раніше ексголовком Олександр Сирський називав цифру близько 2 тисяч таких військових.
Банік точну цифру назвати відмовився, пославшись на закритість інформації, однак повідомив, що фактична кількість підписаних контрактів у кілька разів більша за озвучені Сирським 2 тисячі.
«В декілька разів більше, скажімо так, але це все одно навіть в декілька разів більше. Тобто це біля 1%, не більше», — сказав заступник міністра.
Водночас він визнав, що в Міноборони розраховували на значно більшу кількість охочих. Одним із факторів, від якого це залежить, Банік назвав командирів військових частин. Там, де командири самі пояснюють військовослужбовцям переваги нових контрактів і відповідають на їхні запитання, за його словами, фіксують «дуже гарні цифри». Особливо помітне зростання підписань спостерігають серед військовослужбовців, які нещодавно потрапили до армії через мобілізацію. Після прибуття з навчальних центрів до військових частин, за його словами, там відбуваються «масові підписання контрактів».
Реформа ТЦК залишилася у робочих файлах
Також на засіданні ТСК Баніка розпитали про реформу ТЦК, яку команда Михайла Федорова готувала до презентації. Заступник міноборони пояснив, що концепція передбачала не просто зміну правил роботи ТЦК, а перерозподіл їхніх функцій між різними установами.
Пропонувалося створити окремі хаби комплектування для тимчасового перебування військовозобов’язаних, офіси резерву для добровольців, передати частину адміністративних послуг до ЦНАПів, а частину функцій ТЦК взагалі прибрати як застарілі. Окремо передбачалося розвести маршрути людей, яких мобілізують примусово, добровольців та родин загиблих і зниклих безвісти.
«Ми повністю розклали весь функціонал ТЦК і зрозуміли, що там оце ми можемо виокремити в хаби комплектування, це ми можемо виокремити в офіси резерву, оце нам треба передати в ЦНАПи, оці функції нам треба убити, бо вони, наприклад, застарілі», — пояснив Банік.
Однак після питання, чи була ця концепція офіційно затверджена, з’ясувалося, що її оформлення залишилося на робочому рівні.
«Це всі робочі були якісь документи, презентації», — сказав Банік. За його словами, матеріали готувалися командою Федорова, а сам Федоров планував обговорити їх із президентом, після чого напрацювання мали перейти у конкретний трек реформування.
Після звільнення Федорова частина роботи була передана Любові Галан. На запитання, чи отримала вона цілісний документ, Банік відповів, що в нього такий документ є: «У мене точно є цілісний документ, який називається “реформа ТЦК”».
Дебіторка АОЗ: із 45 млрд грн залишилося 16–16,5 млрд
Насупним на засіданні поговорили про дебіторську заборгованість Агенції оборонних закупівель. Йшлося про близько 45 млрд грн, які АОЗ перерахувала постачальникам, але не отримала відповідних поставок. За словами співрозмовника, нині ця сума скоротилася до 16–16,5 млрд грн. Мстислав Банік пояснив, що частина постачальників поступово скорочує заборгованість за рахунок виконання наступних контрактів. Як приклад він навів одного з боржників, який на початку року мав борг у 8–11 млрд грн, а зараз — близько 1,3 млрд грн.
Найбільшим боржником АОЗ співрозмовник назвав державний «Спецтехноекспорт». За його оцінкою, компанія винна близько 10 млрд грн. Йдеться про контракти, укладені у 2023–2024 роках. За окремими спорами вже є судові рішення про стягнення коштів, однак, за словами чиновника, це «складний контракт і складний суд».
НРК: військовим пропонували те, чого вони не потребували
Закупівлі наземних роботизованих комплексів для військових. Заступник міністра оборони заперечив твердження колишнього головкома про провал закупівлі НРК і пояснив, що проблема була у самому формуванні потреби.
За його словами, коли він прийшов на посаду, замовлення на НРК від командування взагалі не було. Пізніше такий перелік з'явився, але викликав у Міноборони питання.
«Туди були включені в перелік різноманітні НРК, які не користуються попитом у війську, які військові кажуть: "В жодному разі нам не купуйте"», — розповів Мстислав Банік.
До переліку також потрапили комплекси, які залишалися актуальними, але вже мали значно дешевших конкурентів. Інші моделі, навпаки, були потрібні ще рік тому, але втратили актуальність для фронту.
Окремою проблемою він назвав те, що початковий перелік не враховував реальних виробничих можливостей ринку. Тому Міноборони разом з АОЗ та Управлінням безпілотних систем Генштабу кілька тижнів переглядали потребу — з урахуванням ефективності техніки, запитів військових та спроможності виробників.
Після цього сформували новий перелік і оголосили масштабну закупівлю НРК. Ще одну закупівлю планують оголосити найближчим часом.
