«Двушка на Москву» і сотні тонн ліків у попелі: що пов’язує історію Міндіча з бізнесом Червоненка
08 Вересня 2026 18:07У ніч на 3 вересня 2026 року російська атака безпілотників знищила центральний розподільчий склад мережі «Аптека Доброго Дня». Про масштаби руйнувань стало відомо лише сьогодні, 8 вересня — компанія оприлюднила фотографії складу до та після удару.
На світлинах бачимо стелажі, вщент заповнені медикаментами, а після ворожого удару — зруйнована будівля та металеві конструкції серед згарища. За словами компанії, знищено сотні тонн ліків.
Директор зі стратегічного розвитку та інновацій «Аптеки Доброго Дня» Сергій Горніцький написав, що компанія вже перебудовує логістику після атаки.
«Сьогодні вести бізнес в Україні — це щоденний марафон на виживання. Коли в одну мить ворог перетворює на попіл результати величезної праці та рятівні ліки — здається, що земля йде з-під ніг. Але ми збираємо свою стійкість, аби рухатися далі», — прокоментував він.
Знищення складу, звичайно, не потребує додаткових пояснень щодо того, хто відповідальний за удар. Але сама історія дала привід ще раз подивитися, кому належить одна з найбільших аптечних мереж України і що являє собою бізнес, який стоїть за знайомою мільйонам українців вивіскою.
Хто такий Ігор Червоненко
«Аптека Доброго Дня» входить до фармацевтичного холдингу «Фармастор», бенефеціаром якого є бізнесмен Ігор Червоненко, брат колишнього міністра транспорту та бізнесмена Євгена Червоненка.
За даними аналітичних систем, Червоненко контролює «Фармастор» та низку пов’язаних із ним компаній. Серед них юридичні особи, через які працюють аптеки мережі «Аптека Доброго Дня» та інші аптечні оператори. Саме ТОВ «Фармастор» — бізнес із мільярдними оборотами. У 2024 році його виторг становив близько 4,24 млрд грн. При цьому структура власності холдингу виглядає далеко не так просто, як «Доброго Дня». Значна частина корпоративних прав оформлена через кіпрську компанію Pharminvest Holdings Limited.
І це лише одна юридична особа. Аптечний бізнес Червоненка розподілений між великою кількістю компаній. Серед пов’язаних структур фігурують, зокрема, ТОВ «Аптека №1 Трансфарм», «АО "Біокон"», «Аптека Аронія», ТОВ «Зірка Фармацевтики», ТОВ МК «Іріс», ТОВ «Рам Руан» та інші.
Для покупця все це виглядає просто: одна мережа, одна назва, одна вивіска. У корпоративних реєстрах бізнес розкладений між десятками юридичних осіб. Саме така структура вже неодноразово ставала предметом уваги журналістів та правоохоронців.
«Щурячі патенти» і два мільярди гривень
У травні 2025 року було відкрито кримінальне провадження №12025100120000127 за ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України — щодо легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.
За версією слідства, йшлося про схему з використанням прав інтелектуальної власності. Зокрема, оформлювалися патенти на так звані корисні моделі, серед яких були й технології на кшталт ультразвукового відлякування щурів. Аптечні компанії нібито сплачували за використання цих патентів мільйонні роялті.
За даними правоохоронців, у такий спосіб через пов’язані структури могли бути виведені понад 2 млрд грн, а можливі втрати бюджету від несплати податку на прибуток оцінювали щонайменше у 361 млн грн. У матеріалах справи фігурують, компанії Skil Trade та Kvik Vent, а загалом правоохоронці досліджують діяльність значно ширшого кола юридичних осіб. Правоохоронці перевіряють, чи не використовувалася ця структура для виведення коштів та їх подальшої легалізації.
Та й це не єдиний напрям, у якому виникали питання до пов’язаних із Червоненком компаній. У різних кримінальних та аналітичних матеріалах фігурують також можливі порушення податкового законодавства, зловживання службовим становищем та неправомірна вигода.
Лобізм і аптечний бізнес
Ще одна деталь у цій історії — це Аптечна професійна асоціація України (АПАУ), яку тривалий час очолює теж Ігор Червоненко. Асоціація представляє інтереси аптечного бізнесу та бере участь в обговоренні законодавчих змін, які стосуються фармацевтичного ринку. Коли керівник великої аптечної групи одночасно представляє інтереси значної частини ринку перед державою, то де закінчується представництво галузі і починається захист інтересів конкретного бізнесу?
У публічному просторі вже звучали звинувачення щодо можливого впливу на регуляторів фармацевтичного ринку — МОЗ, Держлікслужбу та податкові органи.
Мільярдні обороти і прибуток у 112 тисяч
Окремої слід звернути увагу на фінансову звітність «Фармастору». За даними відкритих реєстрів:
- 2023 рік: виторг — близько 3,69 млрд грн, чистий прибуток — 9,6 млн грн;
- 2024 рік: виторг — 4,24 млрд грн, чистий прибуток — близько 2 млн грн;
- 2025 рік: виторг — близько 4,2 млрд грн, чистий прибуток — лише 112 тисяч гривень.
Тобто компанія з оборотом понад чотири мільярди гривень офіційно закінчила 2025 рік із прибутком, який можна порівнювати не з масштабом аптечного холдингу, а з фінансовим результатом невеликого підприємства. Зважаючи на кримінальне провадження щодо можливого виведення коштів така фінансова картина виглядає дещо підозріло. Ще одна деталь: у червні 2025 року «Фармастор» додав до своїх видів діяльності виробництво кіно- та відеофільмів. Навіщо аптечному холдингу знадобився такий КВЕД — невідомо, але теж цікаво.
І до чого тут Міндіч
Ігор Червоненко і Тимур Мінідч пов’язані давно і тісно, ймовірно спільним аптечним бізнесом. А точніше часткою, яку Міндіч справно отримує від Червоненка за надану одного разу послугу. На грунті цієї співпраці всі потоваришували потім: Міндіч, Червоненко, брати Цукермани. Йдеться зокрема про ту саму кіпрську Pharminvest Holdings Limited, через яку оформлена частина корпоративної структури фармацевтичного бізнесу.
Міндіч, Цукерман і аптечний магнат Ігор Червоненко
Саме ім’я Міндіча сьогодні вже неможливо згадувати без фрази «закинуть двушечку на Москву». Москва, схоже, «повернула інвестиції» прямо на склад із ліками. Щоправда, без переказів і банківських рахунків, просто знищивши сотні тонн медикаментів.
Замість епілогу
Ігор Червоненко не просто власник великого фармацевтичного бізнесу. Довкола нього постійні питання щодо структури власності, фінансових потоків, взаємодії з іншими бізнес-групами та можливих порушень, частину з яких уже перевіряють правоохоронці.
На місці знищеного складу прибирають уламки. Для великого фармацевтичного бізнесу з мільярдними оборотами знищений склад, безумовно, серйозна втрата. Але у великої компанії є страхування, резерви, інші склади, постачальники та можливість досить швидко перебудувати логістику.
А от для людини, якій просто потрібно вчасно отримати свої ліки, наслідки можуть бути зовсім іншими. За кожною коробкою на знищеному складі стоїть пацієнт, який може чекати на конкретний препарат — від звичайного знеболювального до ліків, без яких лікування просто не працює. І хто зна, якби двушечку перекинули не на Москву, а, наприклад, на ЗСУ, то про дефіцит ліків в Україні зараз би не йшлося.
Нагадаємо, автори сайту Міндічгейт, який з’явився в українському інформаційному просторі, створили детальну карту зв’язків з Тимуром Міндічем. Близько трьох десятків посадовців, політиків і бізнесменів: прізвища, посади, службові контакти, політичні ролі — усе ретельно зібрано й викладено для публічного перегляду.
