Полювання на фермерів: як росіяни трьома БпЛА знищили родину мецената на Сумщині і чому СБУ перевіряє версію про наведення
04 Вересня 2026 17:0514 серпня 2026 року селище Степанівка Буринської громади прокинулося від вибухів о п’ятій ранку. Російські безпілотники атакували приватний сектор. Усі три удари припали на одне подвір’я та один будинок.
Перше влучання розтрощило покрівлю, змусивши родину прокинутися й вибігати на вулицю. Другий дрон ударив у подвір’я — там спалахнула пожежа. А третій прилетів прямо в центр будинку вже охоплений полум’ям. Внаслідок атаки загинули 29-річна Ольга Ковтуненко та її 9-річний син Глєб. Ще четворе людей отримали важкі опіки та поранення.
У зведеннях подія стала, на жаль, черговим фактом у переліку воєнних злочинів РФ. Проте хронологія та точність атаки змусили місцевих жителів та правоохоронців поставити питання: чи була ця трагедія випадковою?
«Перший — у хату, другий — у двір, третій — у центр пожежі»: трагедія в Степанівці
За даними обласної військової адміністрації, окупанти атакували населений пункт двома реактивними безпілотниками. Але очевидці кажуть інакше: по садибі родини Ковтуненків ударили тричі. Перший вибух, другий — вогонь миттєво охопив господарські будівлі та прилеглу територію. Третій безпілотник ударив точно в центральну частину палаючої оселі.
29-річна Ольга Ковтуненко та її син Глєб, якому лише в липні виповнилося дев’ять років, загинули на місці. Чоловік Ольги (батько хлопчика) та його мати отримали важкі опіки й були госпіталізовані. Також травмувалося кілька сусідів, які кинулися на допомогу.
Розбіжності між офіційними зведеннями про «два БпЛА» та свідченнями свідків про три окремі влучання виявилося достатньо, аби розслідувачі заговорили про «умисний удар» від кокурентів, недоброзичливців, заздрісників? Адже якщо всі три удари були завдані по єдиній садибі, версії про замовний характер мають право на існування
«Нема що ділити, це не барсетку забрати»: адвокат про бізнес, спадкоємців та замовний характер
Будинок, який став ціллю для російських дронів, належить Анатолію Ковтуненку — засновнику та керівнику фермерського господарства «Злагода-10». У громаді він відомий не лише як землевласник, а й як меценат, який роками власним коштом ремонував дороги, утримував школу та розчищав село.
Анатолій Ковтуненко, ФГ «Злагода-10»
Адвокат підприємства, депутат та близький друг родини Євгеній Лішунов на запитання про навмисне коригування БпЛА через бізнесовий конфлікт або переділ землі, одразу категоричний: «Я не вірю».
Далі юрист аргументує свою позицію технічною складністю та високою вартістю такої атаки:
«Я спілкувався з Анатолієм Івановичем на цю тему, неодноразово задавав йому питання: може, хтось дзвонив, щось казав, десь якісь суперечки були? Абсолютно нічого. Якщо чесно, я не можу уявити собі цю схему, яким чином можна російські БпЛА навести на якісь координати по території України у привтному порядку, скажімо так. І не один, а три! Реактивних і з відеокамерами. Тобто їхня ціна — від $200 тисяч за одиницю, це від, а там може й більше».
Версія про переділ бізнесу чи рейдерство теж не знаходить підтримки у раціональних судженнях правника. Євген наголошує на юридичній безглуздості подібного мотиву:
«Нема що ділити. Все давно поділено. Дивіться, є фермерське господарство, юридична особа. На ньому є певний банк землі — щось в оренді, щось у власності. Припускаємо: прибрали сім'ю, повністю сім'ю. По-перше, в нього є ще старший син у Британії. Про це мало хто знає, але Анатолій Іванович двічі був одружений, у нього старший син ще є. Це все спадкується! Ну земля — вона нікуди не дінеться. Це ж, я перепрошую, не когось пристрелити і барсетку забрати... У нього ще дві сестри є, з якими він теж у прекрасних відносинах».
Тим не менш, оцінюючи політичні настрої в громаді, Євгеній Лішунов врешті таки припускає, що так, певні політсили можуть намагатися використати трагедію у власних інтересах:
«Хоча у 2022 році, ми з оппонентами, як то кажуть, топор війни закопали. Політичного конфлікту як такого немає, але лишилася опозиція. І я особисто можу прив'язати чутки лише до того, що хтось собі хоче цей конфлікт використати у своїх якихось там політичних інтересах. Тобто є певні люди, які наразі дуже активно конфліктують із міським головою. А з міським головою у Анатолія Івановича наразі прекрасні відносини, діалог. Він і міській раді допомагає, і село чистить повністю за свій рахунок. В минулому асфальтував близько кілометра дороги, школу утримував... Міський голова знає, що в селі є господар».
Окремо адвокат звернув увагу на бездіяльність правоохоронних органів на початковому етапі розслідування:
«Слідство взагалі — не те що ніяких здвигів немає, а там ніяких рухів немає! Ніхто не допитується, не опитується, і взагалі таке відчуття, що це нікому не цікаво. Люди кажуть різне, а як починають перевіряти — то виявляється, що ніхто нічого не бачить і не знає».
Нова зброя криміналу: прицільні атаки дронами по аграріях перестають бути винятком
Трагедія у Степанівці не єдиний приклад, коли житло українських аграріїв та фермерів стає ціллю для БпЛА, споряджених вибухівкою.
Аналогічний інцидент стався торік на Львівщині. У селищі Сокільники близько 4:00 ранку дрон з вибухівкою влучив у житловий будинок родини Ковалів, пробивши дах та зруйнувавши фасад. Дивом ніхто не постраждав.
Власниця будинку Наталія Коваль — співзасновниця фермерського господарства, що спеціалізується на вирощуванні зернових, та власниця низки земельних ділянок. Її чоловік незадовго до вибуху оформив в оренду водойму під рибогосподарство. Повітряна тривога в регіоні не оголошувалася, а Нацполіція одразу кваліфікувала подію за ст. 15 та ст. 115 КК України — як замах на умисне вбивство.
Нацполіцію тоді вимагала термінового ухвалення зареєстрованого у Верховній Раді законопроекту № 13600. Документ передбачає:
- обов’язкову реєстрацію та ведення Державного реєстру БпЛА;
- державний облік усіх цивільних дронів підрозділами Нацполіції;
- чітку ідентифікацію користувачів та встановлення жорстких правил польотів;
- кримінальну та адміністративну відповідальність за запуск незареєстрованих безпілотників або експлуатацію їх без відповідних документів.
Передача справи до СБУ: правоохоронці не відкидають версію про наведення
За фактом обстрілу садиби Ковтуненків Головне управління Національної поліції в Сумській області відкрило провадження від 14 серпня 2026 року. Того ж дня матеріали передали до Управління Служби безпеки України в Сумській області (ЄРДР № 22026200000000509) за ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством).
Слідчі підтвердили, що серед робочих гіпотез відпрацьовується й версія про можливе коригування вогню або цілеспрямоване наведення.
«Ми задокументували факт обстрілу, справа передана на СБУ, вони розглядають і цю версію в тому числі. Я просто добре знаю людей звідти, знаю, хто чим дихає і хто чим живе, багатьох колаборантів документував особисто. Десь в глибині душі… Скажу так — все може бути», — повідомив слідчий у коментарі щодо перебігу розслідування.
Чи був удар по будинку Ковтуненків прямим воєнним злочином РФ із випадковим вибором цілі, чи черговим проявом «дронового терору» із залученням місцевих навідників — офіційних висновків про наявність коригувальника наразі немає. Слідчі процесуальні дії тривають.
